Якщо ви розрізняєте сполучники сурядності і сполучники підрядності, ви легко відрізните складнопідрядне і складносурядне речення. Сполучники сурядності:
* єднальні: і (й) , та (в значенні “і”), також, і...і, ні...ні, як... так і, не тільки... а й; * протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж; * розділові: або, чи, або... або, чи... чи, то... то, не то... не то, чи то... чи то.
Терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова.
Підрядні сполучники з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення) :
Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха, Що виросли крила, що неба достане, Коли полетить (Т. Шевченко)
Підрядні сполучники:
* порівняльні: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто; * часові: як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що; * причинові: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки; * мети: щоб, для того щоб, задля того щоб, аби; * умови: якщо, якби, коли б, аби, раз; * допустові: хоч (хоча) , хай (нехай) , дарма що, незважаючи на те що; <span> * наслідковий: так що. </span>
У незнайомому лісі <span>Уперше в житті Сашко був у справжньому лісі. Переважали тут сосни. Високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. Сашко змалку відрізняв сосну від ялини. Принесе, бувало, мати під Новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «Оце тобі, Саш-ку, ялинка. Грайся, друзів запроси». Та хлопець добре знає, що це сосна. Ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. Ось хоровод струнких берізок. Вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. А що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? Наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.У лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. Часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. І знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. Чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. Дивно, але раніше Сашко не помічав пташиного гомону. Скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’їному... Птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (За К.Світличним).</span>
Весна прийшла так якось несподівано . Все почало зеленіти, птахи почали співати свої пісні. Птахи, які прилетіли на рідну землю , повернулися з теплих країв. Пісні ,що співають птахи, вже давненько ніхто не чув. Вже скоро все буде у яскравих квітках, зелених деревах. Ми всі чекали на весну, вона прийшла так якось несподівано.
Шевченко прославився не тільки майстром пера а й прекрасним митцем . Його твори дуже патріотичні , вони містять глибокий і розкритий зміст.Не дивлячись на його скупу долю він виріс мудрою та освідченою людиною.Пишучи твори про патріотизм він розумів що може бути покараний за це , але така думка його не зупиняла, писати.Тому і по цей день Т.Шевченко є гордістю нашої країни..в честь нього організовано багато учнівських закладів, як пошана за його патріотизм
У деяких iменниках ж. i ч. роду, що в початковiй формi мають нульове закiнчення ,зi змiною форми слова в коренi вiдбуваеться чергування звукiв (i)з(е) або (0). Лiд - льоду , повiнь- повенi. але : розповiдь- розповiдi, снiг- снiгу.
