Бджоли-6букв.5 звуків.2 склади 1наголошений
тире тире точка тере точка
МовО моя, в тобі мудрість віків, пам'ять тисячоліть, ...смутку,... лиху,...побідну,...своїм.
Мова — це душа народу. Дитина росте, чує першу казку, першу пісню, сама лепече ту казку й пісню і розводить свій квітник слів, що.чим далі, тим розростається і все пишніше буяє. В її свідомість разом із материнським словом уходять звичаї свого оточення, через оповідання близьких вона довідується про діла своїх дідів і прадідів, про подвиги народних героїв минулого. Картини рідної природи з усіма її особливостями, враження від них, виражені словами, уходять у свідомість, у душу людини з тим емоційним забарвленням, яке дав їм народ у своїх піснях, казках і приповідках.
Люби свою мову, плекай і дбай про неї.<span>
</span>
- Привіт, Надю!
- О ,привіт, дорогенька! Давно тебе не бачила! Ти де пропадала?
- Я їздила за кордон, наче здавалося мені , що там інше життя...Але зрозуміла, що не може бути нічого кращого, нічого мілішого за нашу рідну Україну!
- А мені не треба нікуди від'їзжати,щоб це зрозуміти! Я не можу собі уявити ані ранку, ані вечора без моеї ненькі України! Хіба можно прокинутися ї не почути запах рідної Землі...Хіба можливо засинати, не бачивши рідні зорі?!
- О, Надію, це дійсно великі слова, бо ту біль, що переживає людина без батьківщини ,не можно навіть приглушити!
- То добре, що ти це зрозуміла та повернулася, наша Україна це- велика ,могутня , сама дивовижна країна!
