Стоїть при дорозі калина.Хто йде,той милується нею.Гарна вона кожної пори року. Навесні вбирається калина у смарагдове листя з білим мережевом квіток.Духмяні запашні квіти милують око. Згодом на місці суцвіть з’являються важкі кетяги,зарум’яняться.
А прийде осінь-не мине й калини,прибереже для неї найчарівніші барви.Навіть зима не насмілится зірвати це чудове намисто.Обережно притрусить його сніжком,і стане воно цілющим.
Так і стоїть калина,гостинно пригощає ягідками пташок і перехожих.
Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито
різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість
відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої
вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я
намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися
людиною.
Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало
переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо
нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій
реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у
реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/25946361#readmore
<span>Кожен урок фізкультури в нашій школі цікавий та неповторний. Ось наприклад на минулому уроці мій вчитель фізкультури запропонував провести змагання на спритність і швидкість на лижній дистанції. Радощам мого класу не було міри, всі одразу ж підтримали цю ідею. Хоча у нас не було спеціальних навичок, та з пояснень вчителя ми все зрозуміли. І навіть ті хто катався перший раз були впевннні в своїх силах. Срочатку ми провели декілька тренувальних вправ повільно пересуваючись по дистанції, та потім швидко опанували техніки підйомів і спусків. Коли розпочались змагання ми всі стали дружною командою і намагалися допомагати один одному, коли хтось втрачав рівновагу. Вчитель давав цінні поради і вибирав зручний шлях. Подолання першої дистанції виявилось трохи важким, але згодом це так захопило, що вже труднощі залишились далеко по заду. Перши фінішував мій кращий друг, я дуже радів за нього і він підтримував мене, коли я вже наближався до фінішу. Після змагань вчитель нагородив переможців і ми всі разом пили теплий чай, розповідаючи один одному свої враження.</span>
1. Дванадцятирічний хлопець з Донеччини переміг у щорічному конкурсі малюнків.
2. Тільки високоосвічений вчений здатен відповісти на таке складне запитання.
3. Той світло-рожевий плащ зовсім їй не личить!
Марійки, Оленки, Гриця, бабусі - родовий відмінок, однина
платтячка - знахідний відмінок, множина
штанці - знахідний відмінок, множина
рукавиці - знахідний відмінок, множина