Мова персоажа-це певні домішки,доробки слів перероблених,придуманих слів одного чи певних персонажів.
1. Смілива зозулька
2. Ведмежата
3. Під зеленим шатром лісу
4. Хто ж винен?
5. Хто це такий?
6. Осінь
7. Здрастуй, зимо!
8. І трапиться ж отаке.
9. Не забув
10. А він вже вдома
11. Повінь
"О рідне слово, хто без тебе я?.."<span>О рідне слово, хто без тебе я? </span><span>Німий жебрак, старцюючий бродяга,</span><span>Мертвяк, оброслий плиттям саркофага, </span><span>Прах, купа жалюгідного рам'я. </span>
<span>Моя ти — пісня, сила і відвага, </span><span>Моє вселюдське й мамине ім'я. </span><span>Тобою палахтить душа моя, </span><span>Втишається тобою серця спрага. </span>
<span>Тебе у спадок віддали мені </span><span>Мої батьки і предки невідомі, </span><span>Що гинули за тебе на вогні. </span>
<span>Так не засни в запиленому томі, </span><span>В неткнутій коленкоровій труні — </span><span>Дзвени в моїм і правнуковім домі!</span>
<span>Михайлик – головний герой твору «Гуси-лебеді летять». Цей твір було написано Михайлом Стельмахом. Насправді, сам Михайло Стельмах і описував власне дитинство в цьому творі. Саме він і є маленьким Михайликом. Саме з цієї причини автору можна довіряти – він напевно правильно описав своє сприйняття дорослого світу, а також ті почуття, які він відчував під час свого дитинства. Я можу сказати з упевненістю, що, незважаючи на всі труднощі і проблеми Михайлика, його дитинство було приємним часом, багато в чому тому, як він сприймав світ дорослих, з якими він жив і спілкувався протягом усього цього часу.
</span><span>Як мені здається, головний герой цього творіння, хлопчик по імені Михайлик, є гідним прикладом того, як важливе для кожної дитини правильне і гарне сприйняття дорослих і дорослого світу. Щоб кожен з нас, дітей, сприймав дорослих нормально, дорослі повинні вести себе зразково, тим самим подаючи гарний приклад дітям і створюючи в них бажання рости і вдосконалюватися.</span><span>
</span>
