Он любит природу, мать и отца. А каким представляешь его нужно думать самим, потому что в вопросе как представляешь ТЫ, а не другой человек.
Уильям Шекспир
Гамлет
трагедия
Трагическая история о Гамлете, принце датском
Площадь
перед замком в Эльсиноре. На страже Марцелл и Бернард, датские офицеры.
К ним позднее присоединяется Горацио, ученый друг Гамлета, принца
Датского. Он пришел удостовериться в рассказе о ночном появлении
призрака, схожего с датским королем, недавно умершим. Горацио склонен
считать это фантазией. Полночь. И грозный призрак в полном военном
облачении появляется. Горацио потрясен, он пытается с ним заговорить.
Горацио, размышляя над увиденным, считает появление призрака знаком
«каких-то смут для государства». Он решает рассказать о ночном видении
принцу Гамлету, прервавшему ученье в Виттенберге в связи с внезапной
кончиной отца. Скорбь Гамлета усугубляет то, что мать вскорости после
смерти отца вышла замуж за его брата. Она, «башмаков не износив, в
которых шла за гробом», бросилась в объятия человека недостойного,
«плотный сгусток мяса». Душа Гамлета содрогнулась: «Каким докучным,
тусклым и ненужным, / Мне кажется, все, что ни есть на свете! О
мерзость!»
Горацио поведал Гамлету о ночном призраке. Гамлет не
колеблется: «Дух Гамлета в оружье! Дело плохо; / Здесь что-то кроется.
Скорей бы ночь! / Терпи, душа; изоблачится зло, / Хотя б от глаз в
подземный мрак ушло».
Призрак отца Гамлета поведал о страшном злодеянии.
Юмор это смешное предложение. над которыми смеются.
там нужна фантазия и смекалка.
фильмы с такими юморическими сюжетами называются комедией.
так же есть специальные выступления.
например comedy batl,comedy woman.
если у вас пропала фантазия у вас не получится сделать комедию самими.
также можно сходить в цирк там тоже очень смешно
Вір на тему: Проблема вибору в трагедії «Гамлет»<span><span>Для мислячого людини проблема вибору, особливо якщо мова йде про вибір моральному, завжди важка й відповідальна. Безсумнівно, кінцевий підсумок визначається рядом причин і в першу чергу ціннісною системою кожної окремої особистості. Якщо у своєму житті людин керується вищими, шляхетними поривами, він, швидше за все, не зважиться на антигуманний і злочинний крок, не порушить відомі християнські заповіді: не убий, не укради, не прелюбодействуй і т.д. Однак у трагедії Шекспіра «Гамлет» ми стаємо свідками трохи іншого процесу. Головний герой у пориві мести вбиває кількох людей, його вчинки викликають неоднозначні почуття, але осуд у цьому ряді коштує на останнім місці</span><span>«Бути або не бути, от у чому питання», – сумніву терзають головного героя аж до фінальної сцени. Він вражений тими подіями, які нежданно-негаданно обрушилися на його голову. Смерть батька в результаті кровожерливого й підлого вбивства, зрадництво матері, що, здавалося, так любила батька, але менше ніж через два місяці вийшла заміж за брата покійного й розділила з ним трон. Мати Гамлета важко назвати злочинницею, але в очах сина на ній лежить тяжка моральна провина: вона порушила борг вірності, забувши покійного чоловіка</span><span>Гамлет бачить дві зради людей, зв’язаних сімейними й кревними узами: його матері й брата короля. Якщо вже найближчі люди переступають закони споріднення, то чого можна чекати від інших? Ілюзорні подання звалилися, і це змушує Гамлета по-новому глянути на навколишню дійсність. Мир навколо для нього не просто спохмурнів – він перевернувся, виявивши виворіт звичних цінностей, понять, ідеалів, які раптом придбали «подвійний зміст», багатозначність. Перед ним з’являється маса недозволених питань, і головний з них: чи треба боротися з існуючою несправедливістю або варто примиритися з тим, яка життя?</span><span><span>Можна </span>припустити, що до страшних подій, що порушили його щиросердечний спокій, Гамлет був людиною цільним, його думки й воля не розходилися зі справою. З тих пор як Примара зажадала помститися кривдникові, Гамлет постійно відчуває протиріччя: його свідомість ясно говорить, що він повинен зробити, але йому не вистачає волі, рішучості. З іншого боку, можна припустити, що аж ніяк не відсутність волі залишає Гамлета довгий час без дії. Недарма тема смерті постійно виникає в його міркуваннях: вона перебуває в прямого взаємозв’язку з усвідомленням тлінності буття</span></span>
Могу сказать только героя в романе "Герой нашего времени",т.к читала только это-ну,героем этого романа является Григорий Печорин. Он явл.героем так как он был особенным,не таким как все люди.Его мнение расходилось с мнением других.Он просто напросто жил не в своё время.Он преносил всем несчастье и неучдачи.