Деятельность человека вносит много изменений в окружающую среду. Сельское хозяйство, как правило, использует земли для пастбищ, полей, сенокосов. Это означает, что поймы рек и другие пригодные луга будут заняты стадами, которые вытаптывают землю и объедают траву, при этом часто не оставляя жизненного пространства для каких-либо других животных в этом месте, или же они будут распаханы и засеяны с/х культурами. При отсутствии открытых пространств, пригодных для занятия сельским хозяйством, могут вырубаться большие площади лесов. Так или иначе, облик местности сильно меняется.
Стекающие с полей и ферм дождевые воды вносят в ближайшие водоемы большое количество минеральных и органических веществ, что может сильно их загрязнять. При неправильном использовании удобрений и пестицидов возникает опасность отравления водоемов и населяющих их животных и растений.
Промышленные комплексы тоже привносят в природу много нетипичных для нее загрязнителей. Это может быть дым, содержащий ядовитые вещества, стоки, загрязняющие реки, а также повышающие их температуру. Из-за повышения температуры водоемов многие из них зимой не замерзают, что является причиной зимовки некоторых водоплавающих птиц. Бумажная промышленность требует для работы много древесины, что опять приводит к вырубке лесов. Горнодобывающая промышленность использует для добычи ископаемых шахты и карьеры, проводит подрывные работы. Нефтедобывающая промышленность несет риск загрязнения воды и почвы нефтепродуктами. Различная пищевая промышленность часто связана с выловом рыбы и других морских животных, что приводит к сокращению их численности.
Оседлыми называют рыб, которые не мигрируют на нерест, а живут и размножаются в одном месте (водоеме).
Біологія людини. Її складові частини
Біологія людини – це наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та географічне розселення людей.
Науки, що вивчають біологію людини, можна поділити на дві групи: теоретичні та прикладні.
Теоретичні біологічні науки: цитологія, гістологія, анатомія, фізіологія, генетика, біохімія, біофізика.
Прикладні: медицина, гігієна, валеологія, екологія.
Анатомія – наука про будову організму й усіх його органів. Термін анатомія походить від давньогрецького анатоме – розтинання. Це пояснюється тим, що першим і основним методом дослідження людини був метод розтинання трупів.
Фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин, виявляє причини, механізми і закономірності життєдіяльності організму.
Генетика – наука, що вивчає процеси спадковості та мінливості організмів, зокрема механізми передачі спадкової інформації, вади розвитку людини, спричинені її порушеннями.
Антропологія – наукова дисципліна, що досліджує походження й еволюцію людини як особливого соціально-біологічного виду, утворення людських рас.
Екологія людини – дослідження впливу на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища.
Гігієна – наука про здоров’я та його збереження.
Гігієна – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров’я людини.
Термін гігієна походить від грецького гігієнос – цілющий, той, що приносить здоров’я. Знання гігієни та застосування на практиці цих знань допомагає людині зміцнити свій організм, загартувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці.
На організм людини діють безперервно змінювані фактори навколишнього середовища. Проте ці зміни не викликають захворювання, бо організм людини пристосовується до них. Між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага. Захворювання виникає лише тоді, коли ця рівновага порушується, тобто на людину діють фактори навколишнього середовища, незвичні по силі і якості.
Людина не тільки піддається впливові факторів і умов зовнішнього середовища. Вона здатна сама впливати на нього з метою поліпшення умов праці, живлення, побуту та створення відповідних умов для збереження здоров’я.