День був божевільним, як і попередня ніч. Вона не знала, як тепер дивитиметься в очі свекрусі, а свекору тим паче. Але потрібно жити далі, головне щоб Омелько не розтризвонив про це по всьому селі, адже їй не потрібна була слава, ще й така. Мотрю ніколи не приваблювали на стільки старші чоловіки, але після того, як Карпо почав спиватися вона була ладна звернути на себе увагу будь яким способом. Хто ж знав, що все оберенеться ось так. Після того, як в їх забите село провели інтернет, люди збожеволіли, як і Мотря. Омелько хотів лише заробляти, тому і запропонував стати його колегою, а вона погодилася, навіть не знаючи, що з цього вийде. А вийшло так, що ці фото тепер могла побачити ледь не кожна собака села, та що там села, усього світу. Було лише одне спасіння, а саме - обличчя видно не було. Дівчина мріяла про те, щоб можна було повернути час назад і просто послати куди подальше цього старого збоченьця. Як говориться - якби молодість знала, а старість могла.
- Ви обіцяли, що видалите це, як ви могли?- почала Мотря, як тільки помітила Омелька, але йому було байдуже. Чоловік сказав лиш, що не винен, адже не розраховував, що вийде саме так, та і він був під градусом.
Найбільше дівчина боялась, що ці фото попадуть під руку Карпові, адже він точно знав, як його дружина виглядає без одягу. Мотря тепер була навіть рада, що її любий чоловік любить випити і незвертає на неї жодної уваги.
Також вона була вдячна Мелашці, яка хоч і знала про все, але не розповіла нікому. Як жаль, що Мотря так тільки думала.
Маруся уже більше тижня косилася на неї своїм скляним оком і лише сьогодні невістка зрозуміла в чому річ. Також вона розуміла, що свекруха нікому нічого не розповість, адже як-не-як, а це її родина.
(Честно говоря, дальше мне просто лень. Я не могу этого представить. Это на столько угарно... Мне говорят, что я неплохой фикрайтер, но на такое я не способна. Простите)
Як риба в воді, вивести на чисту воду,води в рот набрав, нерозлийвода,як з гуся вода
Від двісті дев'яносто три відняти п'ятдесят чотири,-до двісті вісімдесят п'ять додати сімдесят п'ять,-поїзд із триста вісімдесять семи пасажирами
Відповідь:
Пояснення:
Ми з мамою і татом щоліта їздимо в село до бабусі. Там ми п’ємо натуральне молоко, піклуємося про тварин. Але найбільше мені подобається сад. Він схожий на чарівну поляну. Там ростуть плодові дерева, кущі, квіти небаченої краси. Дві високі сосни красуються на сонці, так і хочеться їх обійняти!
А ще в саду полюбляє бавитися наш собака. А кіт, сховавшись у траві, спостерігає за тим, що відбувається.
В теплі літні дні хочеться полежати в саду у траві та відчути, як легкий вітерець ніжно обвіває тебе. А ще дуже приємно слухати, як птахи співають свою чудову пісню, присвячену рідному краю.
Ближче до осені в саду дозрівають яблука, груші, сливи. А восени ми збираємо врожай горіхів та айви.
Я люблю їздити до бабусі, побувати на свіжому повітрі та відпочити від галасливого міста в саду. Це мій улюблений куточок природи.
Я гадаю, всі люблять весну. Це період, коли природа оживає, пробуджується від зимового сну. Перші птахи повертаються з теплих країв і все навколо пронизується їх щебетом. Від такої краси радіє душа, тішиться око та співає серце. По-особливому гарно в цей період у батьківському саду. Поступово сходить сніг і земля залишається чорною, незахищеною. Та на ній уже починають з’являтися перші квіточки – проліски. І сад стає вже зовсім інший, ніжний, чарівний. Всі дерева потопають у духмяному ароматі ніжно-рожевих пелюсток. Вишні, яблуні, груші, персики ніби затаїлись у пахучому тумані. Так і приваблюють бджілок-трудівниць. З гілочки на гілочку перестрибують пташки. Щебечуть один до одного, розповідають ранішні новини. І так приємно їх часом послухати, сидячи на ганку. Може й для себе що цікаве почується. У такий момент складно всидіти вдома. Хочеться спостерігати за такою красою знову й знову. Український хімік випадково відкрив, як збити тиск назавжди і очистити... Весняної пори всі хороші господарі дбають про свій сад. Наприклад, мої батьки щороку обрізають зайві гілочки на деревах і оббілюють стовбури, щоб захистити від шкідників. Сад весняної пори – прекрасний. Виграє рожевими, білими, зеленими фарбами. Весна – це художник і композитор, який пробуджує наші душі, змушує знову повірити в любов.
