1.Літо,провела чудово я!
2.Сонечко,море,небо голубе зустрічало щоранку мене.
3.Спортом займаламь,з друзями гулялась.
4.Ввечері в кіно ходила.
5. Трішечки читала лі тературу.
6.мамі допомагала,в домі прибирала.
7.В ліжку довго я лежала.
8. Пісні з друзями співала.
9.Волейбол,футбол,я грала.
10.Морозиво ще я їла.
Загадка — жанр усної народної творчості, дотепне запитання, часто у віршованій формі. Загадка — це художнє алегоричне зображення якоїсь істоти, предмета або явища шляхом несподіваного зближення її з іншою істотою, предметом або явищем. Особливості загадок Основна особливість загадки — у тому, що в її основі лежить метафоричне запитання. Отже, предмет зображення в загадці називається не прямо, а інакомовно, приховано. Щоб дати відповідь на метафоричне запитання, треба вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності...
<span>Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови, а вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він...
</span><span>Вона через садок майнула на сусідський двір, до ящика, а каченята вже деякі лежать на траві, а деякі ледве голівки тримають. Вона на них водою прискати, вона їх трусити, але хіба це поможе? Не тямлячи себе, хапала їх і ховала за пазуху.
</span> І собі кинулися в річку, й собі взялися їх підштовхувати, підтримувати знизу долонями, щоб не потонули. Тося всміхалася хлопцям, рада допомозі, тепер уже вона не сумнівалася, що пощастить їх урятувати, ось де тільки ота сіра качка, їхня мати, чому вона не летить, не пливе?
Любов до Батьківщини починається з любові до рідної природи. Найближчим почуттям природа,
це природа тих місць, де ми народилися. Треба любити й цінувати ту
красу, що дарує нам природа, особливо якщо це знайомі з дитинства
улюблені місця природи рідного краю. Мабуть, найдужчі й хвилюючі спогади
з дитинства - це спогад рідних місць, улюблені стежки, завулки, те, що
робить любов до рідного краю незмінної й такий незабутньої
О. Стороженко з твору "Скарб"