15000*9/100 = будет доход за год 1350р
за 8 месяц будет 1350*8/12 = 900р
У період дошкільного дитинства набуваються життєві навички, відбувається оволодіння універсальними засобами життєдіяльності, комплексом унормованих способів і форм соціальної інтеграції, регуляції поведінки, пізнання, спілкування з людьми, оцінки та символічного позначення зовнішнього і внутрішнього світів. Таким чином, відбувається становлення базового рівня особистісної культури дитини, її соціалізація, що ґрунтується на багатьох чинниках, чільне місце серед яких займає оволодіння системою споживчих знань.
Упродовж останніх років в нашій державі розроблена Концепція споживчої освіти для загальноосвітніх навчальних закладів (у рамках проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання»). Аналіз її [5] дає можливість зробити наступні узагальнення:
Провідна ідея споживчої освіти підростаючого покоління на сучасному етапі полягає в тому, що вона:
• сприяє набуттю вмінь робити власний споживчий вибір;
• навчає діяти відповідно до ситуації (наприклад, у тих випадках, коли порушуються споживчі права);
• допомагає у формуванні життєвих компетенцій.
Концепція споживчої освіти включає в себе такі складові - опис споживчих знань та шляхи їх реалізації.
Споживчі знання в структурі особистості:
• формують раціональне споживче мислення;
• базуються на законах споживання;
• задовольняють природні потреби людини;
• забезпечують якість особистого та суспільного життя;
• сприяють розумній і адекватній поведінці в процесі споживання товарів і послуг.
Шляхи реалізації споживчих знань:
• раціональна поведінка;
• інформування та консультування населення;
• розвиток економічного мислення;
• адаптація до реального життя.
Стрижнем споживчої освіти є виховання відповідальної особистості, яке передбачає:
• здатність до використання набутих знань та вмінь у власній життєдіяльності;
• творче розв’язання проблем, розвиток уміння критично мислити;
• раціональне опрацювання різноманітної інформації;
• прагнення змінити на краще своє життя і життя своєї країни.
У кінцевому результаті отримання споживчих знань формується комплекс компетентностей:
• уміння: жити і діяти в ринкових умовах; захищати свої права споживача; впливати на розвиток правової та споживчої свідомості громадян, їх культури; робити раціональний вибір; оцінювати рівень достовірності інформації; для прийняття рішень займати активну громадянську позицію; розв’язувати актуальні проблеми повсякденного життя;
• навички: володіння прийомами раціональної споживчої поведінки; використання універсальної моделі споживання; володіння ефективними процедурами претензій споживачів; толерантність поведінки та стратегії конструктивної діяльності; оформлення і ведення ділових паперів; отримання інформації про товари і послуги;
• ставлення: відкритість; свобода; демократичність; безпека; соціальна рівність і справедливість; активність; повага до іншого та його прав; готовність до співпраці; відповідальність за свої дії; висока правова та споживча культура;
• знання: про загальнолюдські, національні цінності; політико-правові знання; соціально-економічні знання; соціокультурні знання; здоров'язберігаючі знання [3; 5].
Проте залишилося поза увагою дослідників дошкілля як початкова освітня ланка. Адже дитина з моменту опанування мовними дефініціями використовує в своєму лексиконі такі поняття як споживач, споживчий кошик, споживання, виробник, товари, продавець тощо. У період дошкільного віку дитина починає усвідомлювати себе споживачем, у неї розвивається розуміння, які товари й для чого купують батьки чи інші члени родини, може пояснити їх призначення, поступово розширюючи і поглиблюючи своє власне споживацьке «Я». Тому є потреба дослідити питання формування в дошкільників споживчих знань та вплив їх на процес соціалізації.
Ми виходимо з такого наукового припущення: споживча освіта є одним із чинників пристосування дітей до нових і швидко змінних умов життя. Актуальність введення в зміст педагогічного процесу дошкільних навчальних закладів споживчої освіти полягає в необхідності формування у дошкільників раціонального споживчого мислення, що ґрунтується на законах споживання та природній потребі кожної особистості в якісному й безпечному добробуті, природному прагненні до поліпшення якості особистого та суспільного життя.
<span>Любая
задача, выполняемая добросовестно, всегда трудна. Но результат добросовестной
работы всегда приносит положительные результаты. Если говорить о
*бизнесе, то на это потребуются огромные финансовые вложения, полная самоотдача
делу не только руководителя, но и всей команды. Все зависит от того, насколько
руководитель морально готов к ведению бизнеса. Еще Наполеон в свое время
говорил, что "весьма трудно управлять, если делать это
добросовестно". Команду надо уметь не только организовать, но и
поддерживать стремление двигаться вместе, укреплять позиции, - в этом будет
заслуга руководителя. А если руководитель бизнеса не будет выплачивать
вовремя зарплату своим сотрудникам - это будет нарушением
законодательства, что в итоге можно назвать недобросовестным управлением. Может
ли руководитель в этом случае рассчитывать на лояльность и высокую
производительность труда своих сотрудников? Конечно, нет. </span>
<span>Идея бизнеса должна
оправдывать вложения собственных средств. С заказчиками и поставщиками необходимо
работать по принципу: «…сегодня деньги, завтра стулья». Если предприниматель
получает выручку за проданный товар, то образуется прибыль. Однако, эта прибыль не достается
предпринимателю полностью. Он получает только часть ее, т.к. надо еще уплатить
налоги, внести платежи финансовым органам. Величина налогов и платежей зависит
от вида предпринимательской деятельности, используемых ресурсов,
предоставляемых льгот. Нельзя потерять кредит доверия к окружающим и
собственное доверие к самому себе. Находить решение любых проблем, пользоваться
финансами на основе библейских истин: «Не крадите, не лгите, не обманывайте
друг друга».</span>
<span> </span>
По курсу К руб/долл Р=2К руб, по кривой спроса покупатели имеют средства и готовы купить q=20-4K тыс шт данного товара