Найпростіша нервова система, що складається з клітинних елементів і волокон, рівномірно розподілених по всьому тілу у вигляді мережі, носить назву розсіяного нервового сплетіння і зустрічається у кишковопорожнинних.
Концентрація нервових клітин призводить до утворення нервових вузлів, а з’єднання нервових волокон дає периферичні нерви. Ця концентрація обумовлена насамперед локалізацією відчувають клітин, тобто розвитком органів чуття. З появою рухових нервових елементів останні також утворюють нервові вузли у зв’язку з тими чи іншими групами м’язів.
Нервові вузли можуть мати різну форму. У примітивних тварин центральна нервова система має звичайно вид суцільних стовбурів, що складаються з маси волокон і клітин. Розподіл нервових стовбурів знаходиться у відповідності з загальним планом будови тварини.
У тварин з променевою симетрією і нервова система побудована відповідним чином (голкошкірі). У тварин з двосторонньою симетрією спостерігається диференціація між переднім кінцем тіла, де розвиваються найважливіші органи чуття, і заднім. Відповідно положенню органів почуттів, і центральна нервова система в голові розвивається сильніше і утворює так званий головний мозок у вигляді більш-менш значної нервової маси, від якої відходять кілька поздовжніх стовбурів. При цьому відбувається відокремлення і занурення нервової системи вглиб тіла. Так влаштована досить примітивна нервова система плоских хробаків. Нервова система круглих червів представлена вже сформованим навкологлотковим нервовим кільцем і поздовжніми стволами.
У членистих тварин (кільчасті черви і членистоногі) концентрація нервових клітин поздовжніх стовбурів відбувається відповідно в кожному сегменті і, ймовірно, обумовлена розташуванням парних кінцівок (параподии кольчецов). У цих випадках можна говорити про черевної нервової ланцюжку, яка з’єднується з парним головним мозком допомогою окологлоточного нервового кільця. При злитті сегментів в області голови і грудей у членистоногих нервові вузли також зливаються між собою. Нарешті, спостерігається переміщення нервових вузлів в інші сегменти і їх злиття в великі нервові маси.
Растения в потомстве которых при самоопылении не наблюдается расщепление признаков называются гомозиготными
1.Как известно приведу к примеру одуванчик,разбрасывает свои семена с помощью наземно воздушной среде.<span>Потому что только в наземно-воздушной среде и стала необходимой какая-то защита "элементов размножения" как указано в книгах.
</span>2.В<span>ымершие папоротники были по большой части древовидными, но древовидные папоротники сохранились и по сей день в некоторых местах. Например в Новой Зеландии...
3.</span>У цветковых растений более большой вегетативный период (период развития из травы в цветок, если так можно сказать). Для того чтобы вегетативный процесс прошел на "ура" надо много тепла. Точнее в тропических районах тепла достаточно,и у цветов проходит вегетативный период и они становятся цветами, а в северных районах тепла не так много и его не хватает на полный вегетативный период, именно поэтому в северных районах больше травянистых.
4.Когда животные ходят по растениям,семена попадают им на шерсть,и отпадают во время бега
На рис. изображены ростовые движения растений
гелиотропизы движение вверх к солнцу стеблей, листьев.
геотропизмы движение вниз по направлению к земле растет корень
Клетчатка - Пищевы́е воло́кна — компоненты пищи, не перевариваемые пищеварительными ферментами организма человека, но перерабатываемые полезной микрофлорой кишечника.
с другой стороны, древесина - тоже клетчатка, а это топливо, строительный материал (а каменный уголь и нефть - "очень древняя древесина" - топливо, сырье для производства огромного количества материалов от бензина, керосина через пластмассу, краски, лаки до космических материалов)
волокна хлопка, льна - тоже клетчатка - они используются для производства тканей.
ну и еще кучу придумать можно