Барыня ложилась спать, но тут услыхала лай собаки. Муму не переставала лаять.
"Лекарь шепнул девке, та бросилась в переднюю растолкал Герасима, тот побежал будить Гаврилу, Гаврила сгоряча велел поднять весь дом... "
Герасим увидел замелькавшие в окнах огни и тени, он почуял беседу. Схватил Муму вбежал в каморку и спрятался. Через несколько минут 5 человек ломились к нему в дверь, но почувствовав сопротивление засова, остановились.
Гаврила сказал всем караулить Герасима с собакой до утра. Потом он побежал к барыне и сказал что всё это недоразумение и завтра собаки в живых не будет. Герасим лежал весь бледный и крепко сжимал пасть Муму.
На утро Гаврила приказал "напасть" на Герасимово убежище. Все отправились к убежищю герасима, лакеи и повара. На узкой лестнице ведущей к коморке стоял караульщик. Гаврила подошёл к двери ударил в неё кулаком и крикнул, -Отвори.
Но послышался лишь глухой лай.
Они заметили отверстие прикрытое армяком.
Степан взял палку и просунул в отверстие армяк. И приговаривал "Выходи, выходи."
Тут дверь каморки быстро распахнулась и Герасим принял решение что сам убьёт Муму.
1. Бабариха
2.Льда кусок
3.Владычицей морскою
4.Волка
5....журчит
6. В колодец
7. В некотором царстве, в некотором государстве, жили-были...
8. Прутику
Семь богатырей:семь богатырей все равны как на подбор с ними дядька Черномор.7молодых парней в золотой чешуе все они из моря выходят,а величественный Черномор с бородой приказ им отдаёт.
Влітку 1825 року Міцкевича запрошують у мандрівку Кримом.<span>Це була перша в житті Міцкевича подорож до моря, там він уперше побачив і гори. Свої враження поет увічнив у «Кримських сонетах».</span> «Кримські сонети» Міцкевича стали своєрідним поетичним експериментом, який доводив переваги сонетної форми в її і можливостях розкриття внутрішнього світу людини. Майстерність, з якою польський поет володіє формою сонета, викликала загальне захоплення і велику кількість наслідувань. А Пушкін, вражений досконалістю сонетного циклу Міцкевича, поставив його в один ряд з такими визнаними майстрами сонетної форми, як Данте, Петрарка та Шекспір. <span><span>Композиція сонетів. На перший план поет виводить реалістичні </span>описи картин і явищ природи, після чого (у більшості сонетів) подається лірична кінцівка, яка розкриває смисл описів.</span><span> <span><span>У сонеті «Буря» опис картин бурхливого </span><span>моря завершує думка про те, шо «щастя той у </span><span>світі міг найти, хто друзів має ще, хто може ще молиться».</span></span><span> <span>У сонеті, який є свого роду знаковим, оскільки інтерпретує один з найбільш показових для поетики романтизму мотивів — розбурханої морської стихії, бурі, що традиційно служила для романтиків символом свободи, вільного волевияву тих пристрасних стихій, які вирують в душі людини.</span></span></span>
Сказка о царе салате и сыне его гвидоне,
