Як чудово виглядає зимовий ліс і як гарно в ньому на прогулянці! Все
навкруги біле, вкрите м’яким пухнастим снігом. На гілках могутніх дерев,
особливо на широких лапах вічнозелених ялинок, уляглися невеликі купи
снігу, схожі на справжні шапки. Всі дерева схилилися, напружені снігом.
Коли така шапка падає з гілки, вона розпрямляється і ніби вистрілює,
прагнучи до неба.
Небо блакитне і чисте, ніби сльоза. На сонці блищить сніг, переливаючись
та граючи у сонячних променях скупого зимового сонця всіма барвами
веселки – навіть болячи дивитись на цю розкіш природи.
Морозно. Сніг хрумає і вискрипує під ногами. І якщо взяти трохи снігу в
руки та уважно його роздивитися, то можна побачити окремі сніжинки, які є
найкращим витвором мистецтва найчудовішого майстра – самої природи.
Ніби якийсь казковий ювелір майстерно вирізав ці ажурні крихітні
зірочки.
Промінь,промінці, проміння,
Бахвалиться, вихвалятися, куражитися, похвалятися, фанфаронувати.
Берізка(б е р' і з к а ) 7 букв,ллється [л':ец'а] - 7 букв, 7 звуків,діжка(д' і ж к а )5 букв,щітка(ш ч' і т к а )5 букв,пісня(п' і с н' а)5 букв,дзвінок<span> [д͡з 'в'інок]
Основа-ос-но-ва,завдання-зав-дан-ня,підземний-під-зем-ний,юність(не поділити),втрьох(не поділити),бульйон-буль-йон,найсильніший-най-силь-ні-ший,якір(не поділити),сиджу-сид-жу,прийшов-прий-шов
Вроде так</span>
Осінь. Напевно, немає жодної людини, яка б не любила таку прекрасну пору. З року в рік приходить золотоволоса красуня на зміну теплому літечку. Бере свої пензлі й хутко починає розфарбовувати кожен листочок. Бачили? Багряний, золотий, помаранчевий, жовтий – яких тільки кольорів не шкодує пані Осінь. З особливою ніжністю ставляться до осені художники. Ось, наприклад, взяти відому картину народного художника Федора Манайла «Золота осінь». Яка ж вона прекрасна ця осінь на полотні. Красується собі різними барвами, випромінює світло та спокій. На картині зображено могутній ліс, який вже давно встиг увібрати всі яскраві кольори. За лісом заховалися височенні карпатські гори. Видно, як снігом трохи притрусило схили. То нагадування, що вже скоро повіє холодом. А ось, в центрі картини, тече кудись вузький струмок. Вода в ньому також уже давно холодна-холодна. Тільки берізки не бояться того холоду. Пускають свої листочки на воду. Пливуть ті листочки, схожі на кораблики, за швидкоплинною течією. Ген біля лісу ледь визирають хатки. Вони також відчули подих осені. Стоять собі одна біля одної, туляться, доповнюючи загальний образ. А над лісом легенький вітерець приніс важкі сіруваті хмари. От-от піде рясний дощ.Художник зумів неймовірно точно передати всю ту красу, якою володіє наша Батьківщина. Тому від картини віє любов’ю, ніжністю, трепетом. А яскраві кольори допомагають насолодитися незабутніми хвилинками поряд із прекрасним.
