1)гратись іграшкою, їсти кашу.2)прокинутись вранці,засинати ввечері.3)Гуляти у парку,бути вдома. 4)красивий малюнок,гарний дім.5)дівчина гуляє.пес біжить.
<span>Як виготовити писанку? Які є різноманіття великодніх яєць і що означають кольори в писанкарстві?
</span><span>Великодні писанки – один із яскравих видів декоративно-прикладного мистецтва України. Веселі писанки радують око, сприймаються як зразок високого мистецького смаку.</span>Історія писанок сягає в далеке минуле українського народу і пов’язана ще з язичницьким ритуалом возвеличення одвічного закону весняного відродження землі. Знамениті в усьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу.Для Наших пращурів яйце було символом зародження життя, сонця. Найперше яйце, за легендою, мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця присвячувалися сонцю й весні й розписувалися напередодні найбільшого свята весни.Серед тисячі тисяч неперевершених у своїй красі пам’ятників над землею височить величний і неповторний пам’ятник українській писанці у Канаді. Ця дивовижна десятиметрова скульптура дивує всіх своєю красою. Цікаво, що й у селі Доброгостів Дрогобицького району також є пам'ятник писанці (на фото). Також близько біля нас, а саме у Коломиї що на Івано-франківщині є музей писанкарстваТрадиційно до Великодня роблять велике розмаїття яєць:1. Крашанка – яйце пофарбоване в один колір.
2. Крапанка – на яйце наносять віск (капають). Після цього його занурюють у фарбу. Поверхня яйця висихає і знову наносять віск і занурюють яйце в темнішу фарбу.
3. Мальованка – яйце малюють фарбами. Вони можуть бути акварельні або масляні. Це все робиться за допомогою пензлика.
4. Дряпанка – ще її називають шкрябанка. На поверхні яйця, пофарбованого в темний колір, голкою або іншим гострим предметом видряпується візерунок, орнамент.
5. І наш герой – Писанка. Як же її виготовляти?Чесно сказати – це мистецтво. Все залежить від Вашої уяви, але кілька порад я Вам дам.Отже, щоб виготовити писанку потрібен:бджолиний віск, писальце (воно зроблене із залізного наконечника звичайної шнурівки, встановленого в дерев’яну паличку). А ще можна гострим кінцем вставити голку в корок.У череп’яній мисочці підігрівають віск. Занурюють голку у віск і наносять орнамент. Потім занурюють яйце у барвник. Місця, де нанесено віск, фарбуватися не будуть. Виймають яйце з фарби, висушують і ставлять у теплу духовку, щоб віск розтав. Обтирають шматинкою і все, писанка у Вас готова.Також, щоб яйце довго зберігалося, можна його видути. Для цього в обох наконечниках яйця голкою проколюють тонкі дірочки і видувають жовток і білок в якусь посудину. А яйце протирають.<span>Дуже велику роль при створені писанки відіграють <span>кольори. </span>Вони мають своє символічне значення. Так наприклад:</span>
білий колір – символ чистоти і світлості людської душі
чорний – нескінченність життя
коричневий – урожай, щедрість, земля
блакитний – це напевно здогадалися – небо, вода, сила, здоров’я
зелений – колір весни, рослинний і тваринний світ, майбутній урожай
червоний – любов, радість, вогонь небесний
жовтий – тепло, місяць і зорі, урожай, світло.
Людина - найкраще що є на землі. люди можуть думати, спілкуватися обмінюватися думками чи враженнями. а дальше розвивай цю думку
Твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юона «Березневе сонце»
Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! «Золота осінь» і «Березень» І. Левітана, «Ставок, що заріс» В. Полєнова, «Українська ніч» П. Куїнджі, «Корабельний] гай» І. Шишкіна… Усе це — шедеври, те, без чого людина побіднішає. Худож-! ник ніби нагадує нам: «Люди, зачекайте! Озирніться навкруги — світ дивовижний та неповторний. У кожній квітці, в кожній гілочці, росинці, у кожнім сві-’ танку та надвечір’ї — невпинна робота природи, яка вам дарує красу». Написана 1915 року картина К. Ф. Юона «Березневе сонце» — найвідоміший пейзаж видатного російського художника. Він переносить нас у ті часи, коли російські селяни ставили свої хати з дерева. Вони були великі, добротні, затишні, як на картині Юона. Стоять такі хати, повернувшись лицем до проїзного шляху, поблискують на сонці високо піднесеними над землею вікнами. Що не хата — то хороми. Під її дахом жила зазвичай велика родина. З таких осель виходило у поле відразу чоловіків з десятеро. Поки що до польових робіт далеко. Дахи хат щільно вкриті снігом.
Снігове покривало огорнуло і землю. Дивишся на картину і думаєш: мабуть, минулої ночі по вулицях села носилася завірюха. Але розумієш, що зима мало-помалу починає поступатися весні. На снігу — довгі тіні від дерев, від коней, яких осідлали сільські дітлахи. Протоптаною стежкою вирушили вони кудись за село, (нертаєш увагу на гряду високих беріз. Березневе сонце на заході запалює стовбури та гілки дерев яскравим полум’ям. Здається, від них ллється тепло. Позолочені сонцем дерева, наче велетенські сторожі, застигли біля будинків селян. Може, посаджені вони дідами-прадідами теперішніх мешканців села. Старі дерева у правому куті картини тягнуться до сонячного світла своїми вузлуватими скривленими часом та негодою гілками.
Увагу глядачів привертає забавна сценка: яскраво-червоне у сонячних променях лоша щойно прийняло снігову ванну і ще не встигло обтруситися. Чорний собака з обуренням обгавкує «снігове чудовисько». Дивлячись на картину, відчуваєш дивовижний стан спокою і умиротворення, яким буквально дихає полотно. Адже К. Ф. Юон написав цю картину після дев’ятидобової бурі і виснажливого снігопаду. Хочеться надовго зберегти у нам’яті цей дивовижний сільський пейзаж, відчути себе вершником і проскакати засніженою вулицею на околицю села, поглянути у блакитну далечінь, звідки неквапливо йде весна…
Ще в сиву давнину люди шанували вербу.Іі найбільше любили в народі,оспівували в піснях і легендах.Слов'яни вважали вербу символом родинного вогнища.
По всій Украіні в першій половині літа цвіте одна з найулюбленіших украінського народу-калина.Вона оспівана в народних піснях,казках,переказах,іі здавна вважають символом ніжноі дівочоі вроди та жіночоі плодовитості.Калина-символ вогню,сонця,неперервності життя,роду украінців,Украіни батьківщини,дівочоі чистоти і краси,вічноі любові,вірності,гармоніі життя та природи,материнства,потягу до своіх традицій,звичаів.