Дмитро,відчини двері!
Спонукальне речення містить наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання тощо.
У спонукальному реченні дієслово, як правило, стоїть у наказовому способі, часто використовуються звертання, а також можуть вживатися спонукальні частки хай, нехай, бодай, годі, ну, давай тощо: О земле, велетнів роди! (П. Тичина): Хай, милі друзі, вам щастить у дружбі вірній, в праці мирній (М. Рильський).
Спонукальні речення бувають:
а) власне спонукальні, у яких міститься спонукання до дії; Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя (Леся Українка);
б) бажальні, у яких висловлюється якесь бажання: Хай краще я самотужки всі лямки тягтиму, аніж маю нарікання терпіти (О. Гончар).
Для спонукального речення характерна специфічна спонукальна інтонація — часом більш напружена, часом менш. У кі
нці такого речення звичайно ставиться крапка.
<span>Хвилинці, вістю, роз"їхатися, торф"яний, морквяний, без"язикий, бульйон, прилетіти, престарий, прибудова, приміський, гігантський, компостний, об"їзний, Антарктида, сигнал, речитатив,</span><span> фізика, орієнтир, кар"єр, безвинний, блаженний, мовно-літературний, сталеплавильний, віце-адмірал, життєво важливий, пів-Одеси, широкодоступний, Організація Об"днаних Націй, Лейбористська партія Великобританії, Книжкова палата, засідання президії Українського товариства охорони пам"ток історії та культури, Свято Перемоги.</span>
Людська байдужість – це страшна хвороба, якою заражена більшість населення планети. Постійна заклопотаність, велика кількість проблем, недовіра до навколишнього світу – це все робить нас байдужими. Досить часто нам простіше не звертати увагу та уникати негативних емоцій чи зайвого клопоту аби лише не задати собі нових проблем.
Важливо те, що не тільки молоді люди є такими, а й у великій своїй більшості люди більш старшого віку стали байдужими до оточуючого середовища. А що вже говорити про молодь, коли покоління, що їх виховує таке.
Мені здається, багато чого починається зі звичайного егоїзму, що заклався ще у дитячому віці. Власне «я» стає у людей понад усе на світі. Можливо, зараз час такий? Я не маю великого досвіду, щоб порівняти і зробити аналіз. Але дідусь часто говорив мені, що раніше люди були довірливіші, добріші, уважніші. Він казав, що люди допомагали один одному і не просили за це плати чи відпрацювання. А тепер багатьох так і виховують: покладайся тільки на себе, нічого для інших задарма не роби, допоможеш іншому – відбереш у себе.
Cоняшник – висока рослина
зі жорстким стеблом. До нього кріпиться темно-зелене листя великого розміру.
Розцвітає рослина влітку. На одному стеблі знаходиться гарне суцвіття.
Посередині кругла середина із трубчастих квітів. Вони темно-коричневого
кольору. Обабіч кошика розташовуються великі язичкові квіти. Саме вони
нагадують жовтогаряче сонце. Навіть назва квітки співзвучна цій подібності.
Влітку часто доводиться
бачити на безмежних полях золотий килим розквітлих соняшників. Це напрочуд
чудова картина.
