Восточные Европы были сами по себе у них шла между собой война , не лезли в Россию и Америку
Категория «народный суверенитет» возникла во время революционной борьбы народов против феодального абсолютизма в XVII–XVIII вв. и противопоставлялась претензиям монархов на неограниченную власть. Начиная с конца XVIII в. это понятие стало использоваться для характеристики не только явления верховенства государственной власти, но и источника государственной власти. А повсеместное распространение идея о народном суверенитете получила в XIX–XX вв.
<span>В современной правовой науке понятие «суверенитет» используется в трех аспектах: </span><span>1. как верховное, неотчуждаемое право государства самостоятельно решать свои вопросы внутреннего и внешнего характера, соблюдая законность и общепризнанные принципы и нормы международного права – государственный суверенитет;
</span>
2. как верховное, неотчуждаемое право народа определять свою судьбу, быть единственным, ни от кого и ни от чего не зависимым носителем и выразителем верховной власти в государстве и обществе – народный суверенитет;
<span>3. верховное право нации на самоопределение, то есть право определять свою судьбу, самостоятельно избирать ту или иную форму национально-государственного устройства, решать вопросы политического, экономического, социально-культурного, национального и иного характера с учетом объективных исторических условий, прав и интересов совместно проживающих наций и народностей – национальный суверенитет</span>
•1 российский флот (1696г)
•вносит европейские порядки в страну(брить бороды, придерживаться правилам этикета, пить кофе по утрам, носить европейскую одежду и др.)
•борьба за выход в Балтийское и Черное моря
•создание государственного аппарата
и еще в учебнике посмотри, т.к. это по памяти
Одну из крупнейших пирамид построил фараон Хуфу (по гречески звучит "Хеопс").
архитектор Хемион (племянник Хуфу)
У Західній Європі цю епоху називають ранній сучасниий європейський період, що включає в себе протестантську Реформацію, Європейські релігійні війни, Епоху Великих географічних відкриттів і початкуєвропейського колоніалізму, зростання сильного централізованого уряду, початок формування національним держав, які є прямими попередниками сучасних держав, епоху Просвітництва і наукових досягнень першого етапу Промислової революції. Поява культурного і політичного домінування Західного Світу протягом цього періоду відома як Велика дивергенція.
Раннього сучасний період закінчується Французькою революцією,Наполеонівськими війнами і ліквідацією Священної Римської імперії наВіденському конгресі. В кінці раннього сучасного періоду Британська таРосійська імперії перетворилися на світові держави, в той час як три великі Азіатські імперії раннього сучасного періоду, Османська Туреччина, Індія Моголів та Китай Цінь, увійшли у період стагнації або занепаду.
Відродження та «ранній новий час»
Вислів «ранній новий час» часто вважають тотожним термінуВідродження. Проте, «Відродження» правильно вживати у відношенні до ряду різноманітних культурних подій, які сталися за кілька сотень років у різних частинах Європи — особливо у центральній і північній Італії — і, охоплює перехідний період від пізньосередньовічної цивілізації до початку раннього нового періоду. В образотворчому мистецтві і архітектурі, термін «ранній новий час» не є прийнятним, тому що епоха Відродження виразно відрізняється від нього. Визначення «ранній новий час» може стосувати лише при вивченні літератури цього періоду. Європейська музика раннього сучасного періоду, як правило, ділиться на музикуВідродження і Бароко. Так само, філософія поділяється нафілософію Відродження і Просвітництва. Інші галузі відзначаються набагато більшою послідовністю протягом усього періоду, наприклад війна і наука.