Із приходом весни, як тільки пригріє сонечко, природа перетворює. Сходить сніг, перетворюючись у прозорі дзвінкі струмочки, на прогалинах з'являються проліски й перша зелень. Пробуджується й моя улюблениця - красуня береза. Ще не встигши відійти від довгого зимового сну, вона вже щедро ділиться з людьми своїм цілющим соком. Але проходить зовсім небагато часу, і ця російська красуня з'являється перед нами в розкішному оздобленні. Кокетливі коричневі сережки швидко переміняються різьбленими листочками - і от уже шумить на вітрі зелене плаття. Немає нічого приємніше прогулянки в березовому гаї. Немов соромливі дівчиська, коштують тонкі витончені деревця, схиливши до землі галузі.
Береза - героїня багатьох російських народних казок.
Красу берези оспівали у своїх добутках великі російські поети - Пушкін, Тютчев, Єсенін і багато хто інші.
<span>На мою думку, людині варто дослухатися до думки оточення лише частково. Остаточні ж висновки кожен повинен робити сам, аналізуючи своє життя та прислухаючись до свого розуму й серця.</span>
Прабабуся, бабусин, бабця, бабський, по - бабськи, бабище,бабусечка
<span>Яблука, мов маленькі сонечка, освітлюють картину.
</span>Яблука за кольором золотисті,
за розміром і формою круглі
Яблука наливаються, сяють,
Моя країна-Україна
Вона прекрасна і єдина.
Тут поле золоте і небо чисте,
Тут є узлісся запашисте.
Тут в небі голуби літають
І гарну долю обіцяють.
Ще,тут народ живе чудовий,
Що має українську мову.
Україна - найкраща земля
Мені же, дорога вона.