Довжина та траєкторія
Дніпро — типова рівнинна річка з повільною і спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Поділяється на три частини: верхня течія — від витоку до міста Києва (1 320 км), середня — від Києва до Запоріжжя (555 км) і нижня — від Запоріжжя до гирла (326 км).
Річка тече серединою України, з півночі на південь. Напрям течії кілька разів змінюється: від джерел до Орші Дніпро пливе на південний захід, далі до Києва — прямо на південь, від Києва до Дніпропетровська — на південний схід. До Запоріжжя йде другий, коротший (довжина 90 км), спрямований на південь відтинок річки. Далі, до свого лиману, вона тече в південно-західному напрямку. Таким чином Дніпро в ширину займає 9°18' і утворює на території України подобу великого лука, зверненого на схід, що вдвічі збільшує шлях Дніпром із Центральної України до Чорного моря: відстань від Києва до гирла Дніпра по прямій лінії — 450 км, річкою — 950 км.
Ширина долини річки — до 18 км. Ширина заплави — до 12 км. Площа дельти — 350 км².
Від витоків до Запоріжжя (верхня та середня течія)
Дніпро бере початок в невеликому болоті Аксенінський мох (координати — 55°52′ пн. ш. 33°45′ сх. д. / 55.866667° пн. ш. 33.75° сх. д. (G)55.866667, 33.75) на південному схилі Валдайської височини біля села Дудкіно Смоленської області Росії. Зі схилів Валдайської височини витікає також Волга, Західна Двіна та Ловать[2]. Впадає Дніпро в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря.
У верхній частині, до Дорогобужа, Дніпро ще маловодний і тече серед лісистої рівнини, його ширина — до 30 м. Нижче, від Дорогобужа до Орші, він тече вже в західному напрямку, шириться до 40—120 м і стає сплавним, а під час високого водостану навіть судноплавним. Вище від Орші Дніпро перетинає девонські вапняки, утворюючи невеликі Кобеляцькі пороги. Від Орші до Києва річка тече просто на південь і біля Рогачова виходить на Поліську низовину, а від Лоєва тече вже територією України.
Это легко!!!! Ответ есть в учебнике...можно списать от туда...стр 151,стр 173...там все есть
Было помутнение в глазах. Я очнулась. "Я предпологаю,что сейчас нахожусь в 7 веке, не так ли?" Спросила я оказавшись там. Я была в нарядном платье, того времени. Мне оно не нравилось, но что поделать. Побывав там я узнала множество нового. И так же повидала ужасы. Помню как людей торопили на коробли, как я поняла, по их пока что мне непонятному языку, идёт Заселение Гавайских островов. Я не хотела покидать то место, где оказалась, ведь даже его я ещё не изучила. Я осматривалась, и увидела образование царства Шривиджайя. Так же только начиналось образовываться государство Бохай. Я прожила там примерно месяц. И за это время, случилось ещё кое что интересное. Теперь люди вместе с Гавайскими островами, заселяли ещё и Новую Зеландию. Но вдруг я упала, рассматривая те корабли плывущие в даль... И очнулась дома. Это был сон. Самый интересный и захватывающий сон.
Это всё что я смогла написать. Прости если не понравится, я сама в 4 классе учусь)
События рубежа XVI-XVII вв. получили, с легкой руки современников,
название "смутное время". Время лихолетья затронуло все стороны русской
жизни - экономику, власть, внутреннюю и внешнюю политику, идеологию и
нравственность. Причины смуты заключались в обострении социальных,
сословных, династических и международных отношений в конце правления
Ивана IV и при его преемниках.