<span>Бабусині руки.</span><span> Руки
моєї бабусі – натруджені, невтомні, ласкаві, найкращі.</span>
Як багато вони зробили за свій вік!
<span>Бабусині руки засмаглі,
обпечені сонцем, обвітрені вітрами і трішки шершаві від роботи. Вони
ніколи не знають спочинку. Завжди чимось зайняті. Чи варять борщ, а він у
бабусі найсмачніший; чи печуть запашні , солодкі пироги, що ніби тануть в роті
; чи перуть наші сорочки; чи полють грядки. Та найбільше мене захоплюють вишиті
рушники. Скільки потрібно прикласти зусиль , щоб нитками передати красу на тканину . Стіжок за стіжком
рівненько лягають на біле полотно. Всю свою безмежну любов, свою невтомну душу вкладає бабуся у свої
витвори і при цьому її зморшкувате, старіюче обличчя розквітає і молодіє.</span><span> Кожного ранку
погладить бабуся мене по голівці і поцілує. А ввечері, сидячи на канапі,
покладе вона свої стомлені руки на коліна, щоб трішки спочили і знову до роботи
– вишивати. Які тільки прекрасні та яскраві вишиває бабуся візерунки на
рушниках та серветках! Зачаровано спостерігаю за її руками.</span><span> Я дуже люблю
свою бабусю! </span><span>Дякую Вам і вашим рукам, що виростили мене і доглядали! </span>
•Вихопившись на узвишшя, кінь розкотисто заіржав, радуючись<span> ) </span>молодій своїй силі
•Жайворонок, співаючи, ніби висить на невидимій нитці
•Літа не минули, лиш, втомившись жаром палким, на хвилину заснули
•Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду
•Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина
Гуркочучи, проїхала колона вантажних машин.Дівчата йшли співаючи.На всі запитання хлопець відповідав не моргнувши оком.Не спитавши броду, не лізь у воду<span> </span>
Два i бiльше присудкiв у реченнi є однорiдними, якщо вони вiдносяться до одного й того ж члена речення — пiдмета, мiж собою поєднуються сурядним звязком однорiдностi.
Однорiднi присудки утворюють:
1) синтаксичнi ряди дiєслiв, які ситуативно обєднанi: На базарi
продавали, кричали, запрошували, пекли, варили…» (присудки залежать вiд ситуацiï);
2) синтаксичнi ряди дiєслiв, що виражають послiдовнiсть подiй,
станiв: Вiн пiдiйшов до столу, взяв книгу i почав читати»
(присудки залежать один вiд одного в часовому планi);
3) синтаксичнi ряди дiєслiв зi значенням градацiï: Вiн
нiчого про це не знав i не вiдав, не бачив, не чув i не здогадувався <span>(присудки пов'язанi вiдношенням градацiï).</span>
За допомогою прикметників можна яскраво описати предмет,характер,зовнішність.
В журналістських тексах доречніше вживати слова в переносному значенні.