Юнацтво, товариство, ткацтво, празький, кавказький, птаство, ризький, солдптство, громадський, чеський, кременчуцький, ериворізький, убозтво, боягузтво, кріпацький. - у всіх словах відбувається чергування приголосник, окрім тих, зо закінчуються на д, т.
Щедро [шчедро][_ _●_ _●] 5б. 6зв. 2склади
"Погане слово краще проковнути, ніж промовити." - Я вважаю, що треба слідкувати за тим, що ти кажешь, тому що усі не обдумані слова, можуть бути не приємні людині та образливі. Треба спочатку думати, а потім тільки щось казати.
<span>"Слово інколи пече дужче за вогонь." - Так тому, це правда, слово це як зброя, їм можна вбити, але ж звичайно не у переносному значені. А хто вміє користуватись таким даром, дуже могутня людина.
</span> "Від щирого слова світ радіє. Доброму слову ціни
<span>нема." Саме так, добре слово сказане людині, гріє серце, я вважаю кожному приємно, коли тобі кажуть приємні та доброзичливі речі, це дуже гарно. Мі повинні поважати один одного. Та хоч інколи казати добрі речі своїм батькам, друзям, родичам. Світ буде краще від цього.!!!!</span>
-Привет, как лето провел?
-Эх, хорошо было этим летом. На море ездили.
<span>-И как, получилось отдохнуть? </span>
<span>-Да так себе... Думал, что умру в этом поезде. Сосед по купе попался - хоть в окошко прыгай. Сумасшедший! Но зато море было шикарным. </span>
<span>-О-о-о, везёт тебе, дружище! Хоть на моря-океаны удалось выбраться, а к поезду и мужику бешеному и привыкнуть можно. А я вот всё лето на даче пахал, помидоры взращивал. Загнали, как лошадь ломовую. Хотел сбежать, да некуда... </span>
<span>-Х-м-м, понятно всё с тобой. А следующим летом что делать будешь? </span>
<span>-Ха, в этот раз - никаких грядок. В горы рвану. Под самое солнце. Саяны, наверно. Или Алтай. </span>
<span>-Ну а я, как ты, на грядках поползаю. Отдохнул один раз - и довольно. </span>
<span>-Ну удачи тебе, друг! </span>
<span>-Пока! </span>
<span>-Пока! </span>
