Одним днем я сидів за партою та помітив малюнок який був намальований не дуже давно. Але малюнок був не простий, як з'ясувалося це намалювала маленька дитина. Мені стало дуже цікаво скільки років тій дитині яка таке намалювала. Там був танк та якийсь то дядько. Він сидів в брудній землі. Мене не покидала думка хто та дитина, і я вирушив на пошуки. Я сфотагрував малюнок на свій телефон, і питав всіх кого бачив. Нарешті я знайшов то маленьке чудо. Ним був малесенький хлопчик у якого помер батько на війні за рідну Україну. З тих пір ми з ним багато бачимось і я з ним як брат з братом. КІНЕЦЬ!!! Норм?
У лiси i парки примчала на бiлому конi холодна зима. Торкнулася крижаною паличкою верхiвок дерев i вони заiскрилися.
Пропускати повз вуха не звертати уваги покласти зуби на полицю голодувати
<span>Від добра ніхто не тікає.
</span>Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній за плугом ходить.
За деякої страви ляжеш вздовж лави.
Їв би очима, та душа не приймає.
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
Коли зорієш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
Коли б ковбасі крила, то б кращої птиці на світі не було.
Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає.
Кому — як мара, йому – як зоря.
Аби хліб, а зуби знайдуться.
Апетит з їдою прибуває.
Баба з воза – кобилі легше.
Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
Без вірного друга – велика туга.
Без труда нема плода.
Біда біду тягне.
Біда помучить і мудрості научить.
Боятися вовка – в ліс не ходити.
Велике дерево поволі росте.
Вкрадеш голку, а потім корову.
Вовка ноги годують.
Всякому овочу свій час.
В умілого й долото рибу ловить.
Година вранці варта двох увечері.
Двоє третього не чекають.
Де відвага, там і щастя.
Десять разів відміряй, а раз відріж.
Дома й стіни помагають.
Заварив кашу, так і їж.
За все береться, та не все вдається.
З ким поведешся, того й наберешся.
Зробив наспіх, як насміх.
Київ не одразу збудовано.
Кожна жаба своє болото хвалить.
Любиш кататись, люби й санчата возить.
Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.
Менше говори — більше почуєш.
На двох стільцях не всидиш.
На тобі, небоже, що мені негоже.
Не кажи гоп, поки не перескочиш.
Не так сталося, як гадалося.
Ні в тин, ні в ворота.
Ні кує, ні меле.
Одна бджола мало меду носить.
Перемелеться лихо – добро буде.
Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.
Старий кінь борозни не зіпсує.
Терпи, козаче, отаманом будеш.
Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.
Чужа душа – темний ліс.
Щедрий на батьківські гроші.
Язик до Київа доведе.
<span>Як дбаєш, так і маєш.</span><span>
</span>