Йдучи з батьком додому, син тримав тата за руку, і батько розповідав сину, що захоплювався давним-давно гончарством.
•Вихопившись на узвишшя, кінь розкотисто заіржав, радуючись<span> ) </span>молодій своїй силі
•Жайворонок, співаючи, ніби висить на невидимій нитці
•Літа не минули, лиш, втомившись жаром палким, на хвилину заснули
•Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду
•Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина
Гуркочучи, проїхала колона вантажних машин.Дівчата йшли співаючи.На всі запитання хлопець відповідав не моргнувши оком.Не спитавши броду, не лізь у воду<span> </span>
1. "Геть звідси!" - почулось звідкіля.
2. "Киш!" - швидко мовив Андрій своєму котові.
3. О весно, прийди до нас, завітай до нашої хати!
4. "Агов, озовіться, будь ласка!" - закричала я з усіх сил.
5. "Гей, зачекай-но на мене, будь ласка!" - почув я позаду.
Каша в голові(каша з сокири), провідна зірка, губа не дура(губа не з лопуцька), язик чесати, як шовком шиє, нитка Адріадни
Як гарно в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати. Серед листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне
дерево має своє особливе вбрання.
У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях!
Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І
якось незвично тихо осіннім днем в лісі.Тільки чути під
ногами: «шур-шур». Це опале листя м'яко вкриває до весни
висохлу та поруділу траву. Або ще один лист відірветься від
гілки і майже без звуку опуститься вниз, до інших листочків.
Восени в лісі спокійно. Звірі поховалися: вони готуються до
зими. Птахи кричать вже десь високо в небі. Вони збираються
в зграї, щоб летіти на південь. У такі дні прогулянка лісом
дуже заспокоює .
