Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
<span>У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
</span>
Сумовита пора очей зачарування!Хто не чув ці відомі слова ,що прославляють природу восени.Цей час року було оспівано багатьма відомими письменниками й поетами.Їх твори наштовхують на роздуми та викликають сумні й романтичні думки.Для цілителів ераси природи це,дійсно,чудова пора року,що вражає своєю неповторністтю і поєднанням розплесканих всюди різнокольорових фарб.Переважають у цьому різноманітті жовтогарячі кольори,за що осінь прозвали "золотою". Це красива пора прощання з літом,якою найкраще милуватися в лісі.Особливо гарна є пізня осінь.Все навколо виглядає так, ніби митець пофарбував природу в жовті,червоні й помаранчеві фарби.Вже залишилось зовсім небагато часу,і природа порине в довгий зимовий сон.Гуляючи по лісу,не хочеться йти з цієї краси.Особливо чудово виглядає ліс рано вранці,коли стоїть гарна погода.Золото на деревах сяє на тлі безхмарного синього неба.Незабаром все зануриться у довгий зимовий сон.Жива природа зможе відпочити й відновити сили,щоб навесні знову постати у всій своїй красі.
Змагання - 7 звуків обличчя- 6 звуків бадилля- 6 звуків
Однокорене́ві слова́<span> (також уживають </span>дублетний термін спільнокорене́ві слова́<span>) — слова, що мають спільний (однаковий) </span>корінь<span>[1
</span>
Недаремно-разом ми сюди повернулися. Не виконавши-окремо домашнього завдання.