1. Між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з'єднаними сполучником і(й): Коли відбудеться лекція і хто її буде читати? Як пишно цвітуть каштани і який гарний Київ у цей час!
2. Між двома безособовими реченнями за умови, коли присудки цілком однорідні за значенням: Сумно й глухо! (Мирн.)
3. Між двома сурядними реченнями, коли вони мають спільний член, що стосується обох простих речень, або спільне підрядне речення: На селі хутенько, як сонечко закотилось, помовкли голоси і рух усякий замер. (М. В.) Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася. (Головко)
4. Якщо частини складносурядного речення дуже поширені, або мають уже всередині свої розділові знаки, або автор хоче підкреслити їх самостійність, або далекі за змістом, то замість коми ставиться крапка з комою: Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання. (Л. Укр.)
5. Якщо сурядні речення, з'єднані сполучником і(й), та(і) та й, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире: Сонце зійшло — і враз над Києвом занялося ревище гудків. (См.)
1. Я - одной полоской, навчатись - двумя.
2. Оператор - одной, був - двумя.
3. Бездорiжжя - одной, буде - двумя.
4. Життя - одной, згасло, було - двумя.
5. Освiтлювач - 1, був - 2.
6. Пращури - 1, були, вмiли - 2.
7. Мiст - 1, був - 2.
8. Я - 1, був - 2.
В слове «свято́й»: слогов—2 (свя-той), букв—6, звуков—6:<span><span>с→<span>[с]:согласный, парный глухой, парный твёрдый</span></span><span>в→<span>[в']:согласный, парный звонкий, сонорный, парный мягкий</span></span><span>я→<span>[и]:гласный</span></span><span>т→<span>[т]:согласный, парный глухой, парный твёрдый</span></span><span>о→<span>[о]:<span>гласный</span></span></span></span>
Сестра Наталка,мама Оля,річка Дніпро, кішка Мурка, вулиця Грушевського.
Мовонька,мовневий,мовлений
