В моїй хаті стоїть чарівна ялинка яка прикрашена іграшками, квітами й бантиками на верхівці красується зірочка яка озоряє усю кімнату. Ялинка височенна та майже достає до стелі. У цьому році ялинка ще краща. Її зелені гілочки такі гарні що можно милуватися їми вічно. Ось така в нас ялиночка.
-Привіт Миколо! Як справи?
-Привіт! Я вчора був у своєї бабусі.
-Клас. А що ти там робив?
-Вчора в бабусі був день народження і ми з батьком жарили шашлик.
-Ясно. Багато гостей було?
-Ні. Самі рідні.
-Ясно. Миколо мені вже треба йти. Бувай.
-Бувай.
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!<span>Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!</span>
Запитував - розпитував, цікавився, довідувався.
Ким я мрію стати коли виросту?! Чомусь найбільше до душі мені професія художника. Вона мені припала до душі ще давно.З самого малечку я дуже гарно малював(малювала). Навіть зараз у школі мені найбільше подобається урок малювання.Хоча деякі мої одноклассники не розуміють чому саме малювання,але у кожного є своя думка своя мрія,своя мета.Для себе я уже поставив(ла) свою ціль,мету і тому художник для мене це найкраща професія.