<span>Мороз [моро́з] мо - роз2 склади, 1-й відкритий, ненаголошений, 2-й закритий, наголошений.м - [м] - приголосний, дзвінкий, твердийо - [о ] - голосний , ненаголошенийр - [р] - приголосний, дзвінкий, твердийо - [о] - голосний, наголошений<u>з - [з] - приголо</u>сний, дзвінкий, твердий5 букв, 5 звуків</span>
Заєць — [за/йец'].
Перший склад відкритий [за-], другий — закритий [Йец].
Звуків п'ять, букв п'ять, але повної відповідності між ними немає:
йотована буква є позначає після голосного два звуки, а м'який знак не
позначає окремого звука, а тільки м'якість попереднього звука [ц'].
Голосні звуки: [а], [еи] (ненаголошений).
Приголосні: [з], [й], [ц'].
Приголосні: [й] — сонорний, [з], [ц] — шумні, з них [з] — дзвінкий
лйого глуха пара [с]), [ц'] — глухий (його дзвінка пара [дз']).
Приголосний [з] — твердий, [ц'] — м'який, [й] — завжди м'який.
У цьому слові є чергування голосного [е] з нулем звука: [зайец' зайц'а], так зване — випадне е
<span>Джерельна [джеирел'на]. У словi 8 звукiв, якi позначаються на письмi
10 буквами. Двi букви д i ж позначають один звук [дж], буква ь не
позначає звука, а позначає м'якiсть попереднього
приголосного, тому в словi букв бiльше, нiж звукiв. ïдок]
— приголосний, дзвiнкий, шиплячий, твердий; [еи] —
голосний, ненаголошений; [р] — приголосний, сонорний, твердий;
[е] — голосний, наголошений; [л'] — приголосний,
сонорний, мякий; [н] — приголосний, сонорний, твердий; [а]
— голосний, ненаголошений. У словi три склади: [джеи-рел'-на].
Перший склад [джеи] — вiдкритий, ненаголошений; другий склад
[рел'] — закритий, наголошений; третiй склад [на] —
вiдкритий, ненаголошений.</span>
Лесина подорож до пірамід
Подорож до пірамід відбувалася навмисне звечора, щоб подивитися на тисячолітні пам’ятники в місячну ніч, коли вони здаються особливо величними й загадковими. До того ж у такий час менше помітні пошкодження, яких зазнали ці витвори від довгого часу й безжалісного впливу людини. Ще здалеку, на підході до групи пірамід, хтось згадав, що понад сто років тому на цьому місці проходив Наполеон зі своєю армією. Показуючи рукою на піраміди, він сказав своїм воякам:
— Солдати, на вас дивляться сорок століть із висоти оцих пірамід! Цього досить, щоб бути хоробрим!
Мандрівники минули піщаний горб, спустилися в неглибоку улоговину й звідси дивилися на громаддя трьох пірамід, що вимальовувалися на тлі неба монументальними силуетами. З цієї тисячолітньої тиші раптом прорвалося моторошне завивання шакалів. Леся разом з іншими обійшла поволі Хеопсову піраміду, яка вражала своєю величчю.
Цю найбільшу кам’яну споруду стародавнього світу збудував для себе фараон Хеопс майже три тисячі років до нашої ери.
Ейфелевої вежі в Парижі це була найвища споруда світу — сто сорок шість з половиною метрів. її складено з точно вирізаних і щільно припасованих вапнякових блоків масою майже дві з половиною тонни кожний. На цю споруду було використано два мільйони триста тисяч таких блоків. Це неймовірна річ для тодішньої техніки, власне, за її відсутності. Поряд стоїть піраміда Хефрена, нижча від попередньої лише на три метри.
Дивне почуття опанувало всіх, коли проходили поміж цими двома рукотворними скелями. Хоча відстань між ними була досить велика, однак здавалося, немов щось зависло над головою і тисне, давить до землі. Ішли мовчки, намагаючись ступати безшумно. На обличчях — чи то затамований страх, чи просто пригнічення…
Коли трохи відійшли, Леся, немов сама до себе, сказала, що стан деякого збентеження й розгубленості цілком зрозумілий: перед собою бачиш усю марність величної праці, укладеної (з примхи деспота) у нікому не потрібну геометричну фігуру, бачиш трагедію стародавнього народу.
Після цього мандрівники попрямували до статуї Великого сфінкса, що височіла поблизу пірамід. На Лесю дивилася кам’яна напівлюдина-напівзвірина з рештками лев’ячої гриви, з дірками на місці носа й очей. Кажуть, що голова сфінкса свого часу слугувала мішенню для наполеонівських солдатів.
Тисячі років ця потвора непорушно дрімає серед пустелі. Витесана із суцільної кам’яної брили, вона сягає двадцяти метрів заввишки, п’ятдесяти семи метрів завдовжки і важить майже п’ятнадцять тисяч тонн.
«Ми бачили великі піраміди й Великого сфінкса, — писала Леся, — це справді щось єдине на цілім світі! Ніякі картини, фотографії не можуть дати справжнього поняття про душу цих камінних істот. Особливо сфінкс — він має велику тисячолітню душу, живі очі, він немов бачить вічність. А який там пейзаж перед очима сфінкса!.. Не розчарував мене Єгипет, а ще більше причарував, і тепер тільки я зрозуміла до кінця його геніальний хист».
Всі діти хочуть вирости та стати дорослим. Тому що вони думають, що це дуже легко. Ніяких проблем, ніяких обов'язків, а головне ніякої школи, ніяких уроків та домашнього завдання. Але діти не знають, що їх чекає в великому та жорстокому світі дорослих. Багато обов'язків, робота, домашні справи та багато іншого. Діти думають, що коли виростеш можна робити все що забажаєш. На мою думку дорослим бути тяжко! На їхні плечі лягає дуже велика відповідальність в першу чергу за нас їхніх дітей. Краще побути дитиною та погратися іграшками. Не потрібно спішити виростати. Для всього свій час!!!
