Казка про прикметник
Жив-був собі Прикметник. Товаришував з Іменником і Дієприкметником, у реченні найчастіше виступав Означенням. Все було добре. Але якось посварився він з друзями і вирішив бути зовсім самостійним - я, мовляв, самостійна частина мови, тобто і без вас обійдуся. Але не обійшовся Прикметник без інших Частин Мови. Не виходило у нього наодинці виражати думку так точно, як хотілося б. Сумно стало йому. Зрозумів Прикметник, що у Мові всі частини одна від одної залежать. Попросив Прикмутник у друзів вибачення і перестав бути таким пихатим.
Списати - писати (префіксальним способом)
Бачитися - бачити (суфіксальним способом)
Всюдихід- всюди ходити (способом скдадання)
Вічно - вічність (безафіксним спообом)
Дальше не знаю, и не забудь позначити корені в словах
[д а л'н'и'й'а]- вроде бы так.