Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!
Хто мови своєї цурається,той сам себе стидається
На вулицях серпень.Настали жнива.В поле вийшли комбайни.Урожай добрий.Зерно ллється в кузов машини,відсіває на сонці чистим золотом.Потім зерно відвозять в млин для розмелювання борошна.З борошна на пекернях випікають різні види хліба.Багато людей працює,для того,щоб на нашому столі завжди був хліб.
Н - три тисячі двісті сорок дев'ять
Р - трьох тисяч двохсот сорока дев'яти
Д - трьом тисячам двомстам сорока дев'яти
З - три тисячі двісті сорок дев'ять
О - трьома тисячами двомастами сорока дев'ятьма
М - (на) трьох тисячах двохстах сорока дев'яти
Дзеркало
ходжу
дзв'інок
підземний
шчиглик
над дз і дж дужка зверху
Це було весно.Приїхав я до села, і зразу ж побіг до садку.Дідусь сказав що на весні сад дуже гарно цвіте.Я прибіг і хотів зірвати бруньку з високої вишні.Дідусь заперечив і сказав що бруньку рвати не можна.Я послухався його і продовжив милуватися весняним садом.