Батьківщина План 1.Хата у садку. 2.Повернення до рідної домівки. 3.Примноження краси. Немає нічого милішого за рідну землю. Калина стоїть у лузі, тополя на околиці, лелече гніздо, теплий запах лісових квітів - все це рідна земля, все це моя Батьківщина. Самотня хатина в дідусевому садочку. Вона стоїть краї вулиці. Приземкуваті вікна, підведені синькою, стережуть весняний сад. Там дерева, виплекані дідусевими руками , і калина, випещена бабусиною рукою, і квіти, посаджені ще мамою у дитинстві. Це моя маленька Україна, моя Батьківщина. Ми з батьками влітку завжди приїжджаємо сюди. "Як приємно повертатися додому знову і знову, ніби поринаєш у своє дитинство, безтурботне, світле, радісне...", - говорить мама. Вона пригадує, як бабуся навчала її:"Людина повинна не просто жити на світі, користуючись дарами природи, а створювати навколо себе красу. І не обов'язково будувати великі замки, висячі сади, створювати водні каскади. Просто посади квітку. Доглядай її, і коли вона розквітне, зазирни у неї. Ти побачиш красу природи, красу свого рідного краю, своєї України". Вже давно постаріла бабуся, і мама виросла, а звичка саджати кожної весни квіти залишилася в неї назавжди. Тому повертається вона знову і знову до батьківської оселі, щоб примножити ту красу, якою так щедро обдарована наша Батьківщина.
ВОСЕНИ УСІ ТВАРИНИ ГОТУЮТЬСЯ ДО ЗИМИ . ДЕЯКІ ТВАРИНИ ЛЯГАЮТЬ СПАТИ НА ВСЮ ЗИМУ . А ДЕЯКІ ПТИЦІ ВІДЛІТАЮТЬ У ІНШІ ТЕПЛІ КРАЇНИ . АЛЕ НАВЕСНІ ВОНИ ВСЕОДНО ПОВЕРТАЮТЬСЯ НА БАТКІВЩИНУ .
Я не вчасно вийшов із дому і запізнився на свій автобус,тепер доведеться чекати. Я ненавмисне розбила найулюбленішу вазу мами. Негайно йди сюди кричали мені хлопці. Перша я нізащо не підійду до неї миритися. Я помітив маленьку доріжку куда вона вела я не знав,взялася не звідки.
