Одноклеточные (классификация, распространение, особенности строения)<span>Царство Животные ученые делят на два подцарства — Одноклеточные, или Простейшие, и Многоклеточные. Современной науке известно свыше 70 тыс. видов одноклеточных животных, среди которых встречаются и колониальные виды. И это еще не окончательная цифра. Ежегодно ученые описывают сотни и тысячи новых для науки видов этих организмов.Если многоклеточные организмы несложно распределить по различным царствам, то для одноклеточных организмов это сделать нелегко. Представьте себе: у одноклеточных паразитов человека и животных — споровиков, чья принадлежность к царству Животных ранее не вызывала сомнений, выявили органеллы, которые по строению напоминают пластиды растений. А в оболочке спор других паразитов — микроспоридий — содержится хитин, как и в клеточной стенке грибов. Поэтому некоторые ученые все одноклеточные организмы относят к царству <span>Протисты </span>(от греч. протистос — самый первый).
Простейшие обитают почти везде: в реках, ручьях, болотах, морях, почве, организмах растений, животных, человека и т. д.</span>
1. Животных насчитывается на планете 1,5 - 2 млн видов. Большую часть из них составляют насекомые. Млекопитающих - около 4 тыс видов. Животные разнообразны по размерам - от синего кита (150 т) до микроскопических инфузорий. Животные обитают в воде, на суше, в воздухе, в Заполярье, в пустынях и в почве. Строение животных всегда соответствует месту обитания и образу жизни. Покровы животных бывают разные - голая кожа (земноводные), чешуя (рыбы), перья (птицы), шерсть (млекопитающие).
2. Животные участвуют в природе в круговороте веществ. Животные употребляют в пищу растения и других животных. Они перерабатывают и вносят потов в почву вещества органического происхождения. Эти вещества потом используются растениями для жизни. Животные участвуют в образовании почвы. Насекомые опыляют растения. Они участвуют в уничтожении нежизнеспособных растений и животных. Хищные животные сдерживают размножение растительноядных животных. Без животных живая природа не могла бы существовать.
Человек одомашнил полезных животных 10 тыс лет назад. Первыми помощниками стали собаки. Потом возникло мясное и молочное скотоводство. Теперь человек сам занимается разведением и созданием новых полезных домашних животных - например, в пчеловодстве и птицеводстве. Без сельскохозяйственных животных человечество теперь не может существовать. Многие животные содержатся человеком для отдыха и развлечения -, кошки, хомячки, птички, рыбки.
Они просто были одними из первых организмов, еще до многоклеточных. . .эволюционно они очень живучи за счет размножения (деления) и нет разницы фототрофы (питаются за счет энергии солнца) или нет, они и в космосе могут жить образуя спору.
Світлова фаза фотосинтезу<span>Процеси, що відбуваються в рослинах, відрізняються складністю і багатоступінчастостю. Зокрема, виділяють дві групи реакцій. Ними є темнова і світлова фаза фотосинтезу. Остання протікає за участю ферменту АТФ, білків, що переносять електрони, і хлорофілу. Світлова фаза фотосинтезу відбувається в мембранах тилактоидов. Хлорофільні електрони збуджуються і залишають молекулу. Після цього вони потрапляють на зовнішню поверхню мембрани тилактоида. Вона, в свою чергу, заряджається негативно. Після окислення починається відновлення молекул хлорофілу. Вони відбирають електрони у води, яка присутня у внутрилакоидном просторі. Таким чином, світлова фаза фотосинтезу протікає в мембрані при розпаді (фотолізі): Н 2 О + Q світла -> Н + + ВІН — </span>
Іони гідроксилу перетворюються в реакційноздатні радикали, віддаючи свої електрони: ВІН — -> • + Е — •ОН-радикали об'єднуються і утворюють вільний кисень і воду: 4НО• -> 2Н 2 О + О 2 .При цьому кисень видаляється в навколишнє (зовнішнє) середовище, а всередині тилактоида йде накопичення протонів в особливому "резервуарі". В результаті там, де протікає світлова фаза фотосинтезу, мембрана тилактоида за рахунок Н + з одного боку отримує позитивний заряд. Разом з цим за рахунок електронів вона заряджається негативно.Фосфирилирование АДФ<span>Там, де протікає світлова фаза фотосинтезу, є різниця потенціалів між внутрішньою і зовнішньою поверхнями мембрани. Коли вона досягає 200 мВ, починається проштовхування протонів крізь канали АТФ-синтетази. Таким чином, світлова фаза фотосинтезу відбувається в мембрані при фосфорилювання АДФ до АТФ. При цьому атомарний водень спрямовується на відновлення особливого переносника никотинамидадениндинуклеотидфосфата НАДФ+ до НАДФ•Н2: </span>
2Н + + 2е — + НАДФ -> НАДФ•Н 2 Світлова фаза фотосинтезу, таким чином, включає в себе фотоліз води. Його, у свою чергу, супроводжують три найважливіших реакції:Синтез АТФ.Освіта НАДФ•Н 2 .Формування кисню.Світлова фаза фотосинтезу супроводжується виділенням останнього в атмосферу. НАДФ•Н2 та АТФ переміщуються в строму хлоропласта. На цьому світлова фаза фотосинтезу завершується.Інша група реакційДля темнової фази фотосинтезу не потрібна світлова енергія. Вона йде в стромі хлоропласта. Реакції представлені у вигляді ланцюжка послідовно відбуваються перетворень надходить з повітря вуглекислого газу. В результаті утворюються глюкоза і інші органічні речовини. Першою реакцією є фіксація. В якості акцептора вуглекислого газу виступає рибулозобифосфат (пятиуглеродний цукор) РиБФ. Каталізатором реакції є рибулозобифосфат-карбоксилаза (фермент). В результаті карбоксилювання РиБФ формується шестиуглеродное нестійке з'єднання. Воно практично миттєво розпадається на дві молекули ФГК (фосфоглицериновой кислоти). Після цього йде цикл реакцій, де вона через кілька проміжних продуктів трансформується в глюкозу. В них використовуються енергії НАДФ•Н 2 і АТФ, які були перетворені, коли йшла світлова фаза фотосинтезу. Цикл зазначених реакцій іменується "циклом Кальвіна". Його можна представити наступним чином: 6СО 2 + 24Н+ + АТФ -> З 6 Н 12 Про 6 + 6Н 2 Про Крім глюкози, в ході фотосинтезу утворюються інші мономери органічних (складних) сполук. До них, зокрема, відносять жирні кислоти, гліцерин, амінокислоти, нуклеотиди.С3-реакціїВони являють собою тип фотосинтезу, при якому в якості першого продукту утворюються трехуглеродние з'єднання. Саме він описаний вище як цикл Кальвіна. В якості характерних особливостей С3-фотосинтезу виступають:РиБФ є акцептором для вуглекислого газу.Реакція карбоксилювання каталізує РиБФ-карбоксилаза.Утворюється шестиуглеродное речовина, яка згодом розпадається на 2 ФГК.Фосфоглицериновая кислота відновлюється до ТФ (триозофосфатов). Частина з них спрямовується на регенерацію рибулозобифосфата, а решта - перетворюється в глюкозу.С4-реакціїДля цього типу фотосинтезу характерно поява четирехуглеродних сполук в якості першого продукту. В 1965 році було виявлено, що С4-речовини з'являються першими у деяких рослин. Наприклад, це було встановлено для проса, сорго, цукрової тростини, кукурудзи. Ці культури стали іменувати С4-рослинами. Наступного, 1966-му, Слек і Хетч (австралійські вчені) виявили, що у них майже повністю відсутня фотодихання. Також було встановлено, що такі рослини С4 набагато ефективніше здійснюють поглинання вуглекислого газу. У результаті шлях трансформації вуглецю в таких культурах стали іменувати шляхом Хетча-Слека.Висновок<span>Значення фотосинтезу дуже велике. Завдяки йому з атмосфери щорічно поглинається вуглекислий газ у великих обсягах (мільярдами тонн). Замість нього виділяється не менша кількість кисню. Фотосинтез виступає в якості основного джерела формування органічних сполук. Кисень бере участь в утворенні озонового шару, який забезпечує захист живих організмів від впливу короткохвильової УФ-радіації. В процесі фотосинтезу лист поглинає лише 1% всієї енергії світла, що падає на нього. Його продуктивність знаходиться в межах 1 г органічної сполуки на 1 кв. м поверхні за годину.</span>
