Блин,подруге тоже нужно и я тоже не знаю :С
По классификации Д. А. Лилиенберга до 600–1000 метров - низкие горы, от 600–1000 до 2000–2500 метров - средние, от 2000–2500 до 5000–5500 - высокие, от 5000–5500 и выше - высочайшие
<span>Урал - средние </span>
<span>Кавказ и Гималаи - высочайшие </span>
<span>По классификации И. С. Щукина: 500–1000 – низкие горы, 1000–2000 метров - средние, выше 2000 метров - высокие. </span>
<span>Тогда Урал - средние, Гималаи и Кавказ - высокие.
<u />
</span>
Відповідь:
По-перше, потрібно визначитися з термінологією. Строго кажучи, «кістяк» Скандинавії становлять Швеція, Норвегія і Данія. Про них ми і будемо в основному говорити нижче. Часто до Скандинавії зараховують Ісландію і (помилково) Фінляндію. Ці п'ять країн в сучасній термінології прийнято називати «північними країнами» (Nordic countries по-англійськи, Norden в скандинавських мовах).
Всі скандинавські (і північні) країни об'єднані спільною історією і культурою. Норвегія і Фінляндія довгі періоди історії були частиною Швеції (в Фінляндії шведський досі залишається державною мовою, хоча на ньому говорять близько 5% населення; при такій же частці фінів в Швеції фінський там офіційного статусу не має). Ісландія до середини 20 століття входила до складу Данії.
Шведи, норвежці та частково данці здатні розуміти мову один одного без додаткового перекладу. Багато телевізійні шоу запрошують учасників із сусідніх країн без шкоди для розуміння сенсу передач рядовими глядачами (чомусь це схоже на український «Голос» та інші передачі, де в рівній мірі використовуються український і російський). Для іноземців ситуація трохи інша. Я досить добре знаю шведський, і це допомагає непогано розуміти і письмовий, і усний норвезький, а ось усний датський на слух сприймається дуже складно, хоча письмовий - цілком собі зрозумілий.
Пояснення:
Иркутская область, Республика Хакасия, Амурская область
