17 квітня Т.Шевченка було зарештовано і відпревлено у каземат.
Курица, помню очень много насекомых было, корова, степная гадюка, почитай эпизоды там где они в энциклопедии рылись, уйму животных найдешь, удачки)
Свої думи поет посилає на далеку Україну, до простого народу. Адже його
думи — як сироти, а сиріт пожаліє тільки бідна людина, яка зазнала
немало горя, голоду, злигоднів. Шевченко вірить, що ненька Україна
привітає його «діток нерозумних, як свою дитину».
Зима пришла, стучится в окна .
Злая вьюга с ней подруга .
Вмести злобна хохача намели сгробов .
И метель не отстает .
Но дитишек не запугать и проганяют они всех
что-бы дальше вмести дружно жить .
"Усе мине, немов торішній сніг..."
Тема: осмислення швидкоплинності часу і невічності людських проблем.
Ідея: уславлення вічності України; засудження безглуздих поколінь; заклик до патріотизму і до добродушності.
<span>Худ. засоби: епітети (торішній сніг, вічна синя далина), метафори ("...все відболить, як ягоди калині...", "...час приспить...), персоніфікація ( "...лиш Україна грішникам болить, бо притомилась праведників ждати..."), анафора ("...Все інше відцвіте і відшумить. Все інше..."), незакінчені речення ("Все інше час приспить - і не згадати...").</span>