Н.в. Гомоляко Олег Геннадійович Р.в Гомоляка Олега Геннадійовича Д.в Гомоляку Олегу Геннадійовичу З.в Гомоляка Олега Геннадійовича О.в Гомоляком Олегом Геннадійовичом М.в На Гомолякові Олегові Геннадійович<span>і </span>
У кожного краю є свої пісні.І я щиро рада,що моя країна не виняток!Вони істино передеють історії України.Пісні відверто та найкраще звучать на свята.Вони цуються мені як рідні.Пісні самі линуть з моєї душі.Вони мають гарні,чудові,чарівні і звичайно ж прекрасні слова!
Білий сніг, білий аркуш, біла людина
Золота фарба, золоті прикраси, золоті руки, золоте серце.
Тема: Рибалка. Кореспондент: Марина. Респондент: Тато.
Марина: Тато, скажи, будь ласка, чим ти зараз зайнятий?
Тато: Збираюсь на рибалку.
Марина: Що ти готуэш?
Тато: Готую гачки, поплавки, мормишки, блесни та вудочки. Взимку на риболовлю не ходив, але скоро весна, и буде як провести дозвилля.
Марина: Яку рибу ти хочеш зловити?
Тато: Хотилося б, звисно, щуку. Але невелички карасики нини - теж улов.
Марина: Минулойи весни ти ловив ракив.
Тато: Так, и циэйи весни теж йих ловитиму. На так звани пирамидки. Раки охоче йдуть на приманку з присмаком дини.
Марина: Дини? Це дивно. А на кавун щось клюэ?
Тато: Можливо, э у ричци гурмани, що клюють и на кавун. У кожного виду свойи примхи. Карась, наприклад, клюэ на приманку, змащену часником або злегка "ароматизовану" бензином.
Марина: Та ти що? Цикаво було дизнатися, спасиби.