Щедра горобина
Скакав якось горобчик маленький по снігу - веселий,пісню наспівує.Аж раптом на ньго вовк як кинется! Злякалося пташеня,полетіло,як змогло,не високо,літати як слідує ще не навчилося.Наздогнав вовк бідолашного горобчика та за крильце - хвать! - і поранив.побігло птпшеня по снігу,а вовк уже близько,от-от і зараз схопить. Раптом трапилася горобчикові на дорозі горобина - велика,росла,і ягідок повно.
- Куди ж ті так біжиш,горобчику? - запитала вона.
Горнобчик і каже:
- Я,матінько-горобино,від вовка лютого тікаю! Та крильце моє...
Не встиг горобчик доказати,аж тут вовк уже наздогнав.Горобина його як вдарить гілкою,що у того й сльози з очей.Він кинувся на ненависну горобину,а та як почала його бити гілками,що ой леле! Вицарапала його усього,а той зо страху й втік.
І тоді добра горобина почала подгодовувати бідне пташеня до самої весни,піклувалася про нього,наче про синочка свого,а коли те одужало,то подякувало воно горобині та й полетіло до родичів.
- І щоб я робив без тебе? - сказав наостанок горобець горобині. - Помер би,мабуть...
Позаторішній підручник до сих пір лежить у мене на столі
1)В морі синьому без дна,
Плава скибка кавуна.
(Ответ:<em>небо та місяць</em>)
2)На широке поле біле
Сотні бджілок налетіли
А скажіть-но ,любі мої,
Що росте на цьому полі?
(Ответ:<em>гречка</em>)
3)Їх спочатку били,
У воді мочили,
Потім пряли,ткали
І на стіл поклали.
(Ответ:<em>коноплі</em>)
4)Що у полі засиніло,
Потім стало біле-біле
І згодилось на хустину,
На рушник і скатертину?
(Ответ:<em>льон</em>)
5)Маленький їжачок-
Багато голочок-
До одягу чіпляється.
Скажіть,як називаеться?
(Ответ:<em>реп''ях)</em>
6)У дівчинки Марійки
На голові хустинка.
Хто хусточку знімає,
Той сльози проливає.
(Ответ:<em>цибуля)</em>
Хай завжди буде мир в нашій рідній Україні.
Війна - страшне лихо для кожного.
Холод панує надворі.
Синоптики прогнозують, що завтра буде тепло.
Підмет-- це головний член речення. Присудок-- це член речення який відповідає на дію, стан або ознаку.
