Найбільше я хочу відвідати місто Київ. Чому? Бо тому що, там багато цікавих і невідомих розвах та місць! Найбільше я хочу побачити вулицю Хрещатик і річку Либідь. Київ- місто, де багато шуму, галасу. Але найбільше я хочу, щоб там був мир.Адже це столиця нашої країни.Але якщо її не буде, то і нас заразом не буде.Та давайте не про це. Краще давайте просто у думках відвідаємо це чудове місто.Адже там майже ніхто не був. А там так багато цікавого і незнанного. Київ- це місто, де панує багато легенд...
Уміння
дотримуватися правил співжиття у суспільстві – це та риса, яка робить людину
привабливою. Цьому корисному умінню в хороших сім*ях дітей навчають змалечку,
тому здається, що це не так уже й складно. Це дуже важливо і, дійсно, не дуже складно,
якщо ви – людина щира і відкрита. Якщо навчилися не лише самі говорити, а й
уважно вислуховувати співбесідника. Взагалі, уважне ставлення до людей є
запорукою того, щоб стати своїм у будь-якому товаристві. Співжиття у суспільстві
вимагає від кожного дотримання єдиного принципу: ставитися до людей так, як ти
хотів би, щоб вони ставилися до тебе. Хороша поведінка не повинна бути штучною,
награною, а навпаки – природною і щирою, виходити від душі. І треба зажди пам*ятати
просту істину: ніщо не коштує нам так дешево і не ціниться так дорого, як
проста ввічливість.
Дощ як явище природи оспівується у віршах поетів світу по-різному. У Василя Голобородька дощ особливий: із зеленим волоссям, у яке вплетений ліричний герой, дорога, хата, річка, череда корів. Дощ ллється, як із відра. Але то не страшно: скоро все минеться, знову буде тепло, бо хтось набігається, хтось напасеться, а когось завжди чекає тепла хата.
Багатьом цей вірш здасться дивним, але поезія тим і гарна, що вона ні на що не схожа, що вона неповторна і дає простір для думок, мрій та уяви кожному читачеві.
Маленький хлопчик фігурка спочатку залишився у класі Ганнусі, а потім час від часу так само допомагав школярам та мандрував цілим світом. Одного разу Ганнуся намалювала йому до пари чарівну дівчинку фігурку. З першого погляду вона припала до серця Ха-еФу. Ганнуся не знала, як назвати свою крихітку, і тоді хлопчик фігурка вигадав дзвінке ім"я Ді-Фа. Ді-Фа була дуже вродливою і розумною. Тому з самого початку хлопчик та дівчинка фігурки дуже потоваришували! Вони разом читали книжки, що приносила додому Ганнуся, та допомагали їй з домашнім завдання. А іноді вони мандрують разом до інших школярів і допомагають найстараннішим з них.