Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокзального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
1.Вітрина магазину .
2. Починаються дива .
3. Хитрий продавець.
4.Зникнення магазину .
Чесна , романтична ,оригінальна, добра і креативна дівчинка, що бачить світ начебто через рожеві окуляри. Дівчинка не приземлена, як усі люди тогочасного суспільства. Вміє мріяти і бачити поза реальним. Розкриває проблему тогочасного суспільства.
Епітети: «пишна рожа», «гарна слава», «по степу німому».
<span>Метафори: «вдарили з гармат», «лине гомін».</span>
Дорога в казку – символ поривань людини до кращого життя.