Ответ:
Основателем города Симбирска, а ныне Ульяновска является Богдан Матвеевич Хитрово. Б. М. Хитрово — ближний боярин и дворецкий царя Алексея Михайловича. В 1648 г. был отправлен царем для строительства засечных черт вдоль реки Волги. Тут он и положил основание городу Симбирску — ныне Ульяновску. То было время обширной экспансии Российского государства на Среднюю Волгу. Симбирск был одним из многих укрепленных пунктов, заложенных в ту пору. Заложенная Хитрово крепость называлась поначалу Синбирск, переменили название уже позже.
Б. М. Хитрово — активный общественный деятель 17 века, основатель всемирно известной Оружейной палаты и крупных городов-крепостей Симбирска и Карсуна. Крепость, построенная Хитрово, располагалась там, где сейчас находится площадь им. Ленина. Оттуда открывался великолепный вид на очень большие расстояния, что давало возможность заранее видеть появление врагов, продвигавшихся вдоль правого берега Волги и контролировать передвижение проходящих по Волге судов. Город-крепость был основан в 1648 году и являлся в то время одним из укрепленных пунктов границ развивающегося Российского государства. Воеводе Богдану Хитрово на то время было всего лишь 33 года, он сделал блестящую карьеру при царе Алексее Михайловиче, позднее ведал Оружейным приказом (по сути, Министерством вооружений). Похоронен основатель Симбирска в Москве, на территории Новодевичьего монастыря.
Идея об установки памятника в его честь была предложена ещё в 2000 году. И только 5 марта 2005 году губернатором Ульяновска было принято решение об установке памятника. В апреле 2007 был проведен конкурс на лучший проект, по итогам которого лучшим был признан проект скульптора Олега Клюева.
После разрешения технических вопросов для установки памятника был выбран район педагогического университета и Мемориального центра. Такое местоположение выбрано для того, чтобы памятник был заметен с обоих мостов через Волгу. Здесь же открывается великолепный вид на Волгу и Императорский мост. Это один из самых больших памятников в центре города.
Открытие монумента было назначено на 12 июня 2008 года и приурочено к 360-летию со дня основания Симбирска-Ульяновска. Но памятник к назначенному времени подготовить не успели, и дату открытия монумента перенесли. Открытие памятника состоялось только 1 сентября 2008 года.
Монумент представляет собой фигуру Богдана Хитрово, восседающего на коне. Исторически достоверных изображений Хитрово не сохранилось, поэтому его лицо слепили произвольно. Рядом с ним расположена фигура будущего жителя города, держащего в руках знамя с ликом Спаса Нерукотворного.
Пятитонный монумент был отлит тольяттинскими скульпторами — литейщиками из бронзы. Высота памятника составляет 6,5 метров, из которых высота скульптуры 3,8 метров.
После открытия монумента он стал достопримечательностью и настоящим украшением города.
Название: История памятника "Богдана Хитрово"
Объяснение:
Водоупорные:глина,гранит,базальт,мрамор
водопроницаемые:песок
Высота над уровнем моря174 мПлощадь25 700 км²Объём480 км³Длина береговой линии1370 кмНаибольшая глубина64 мСредняя глубина19 мТип минерализациипресноеВпадающая рекаДетройтВытекающая рекаНиагара. Э́ри (англ. Erie [ˈɪri], фр. Érié) — озеро вКанаде и США, четвёртое сверху в системе Великих озёр. Имея площадь 25 700 км², Эри занимает по этому параметру 11 место среди озёр мира(считая Каспийское море) и 4 место в США. Озеро вытянуто с запад-юго-запада на восток-северо-восток на 388 км при ширине до 92 км. Озеро омывает берега американских штатов Мичиган, Огайо,Пенсильвания и Нью-Йорк и канадской провинции Онтарио. Абсолютная отметка зеркала вод +173,8 м.
Многочисленные острова в юго-западной части озера. Температура воды изменяется от 0—2 °C зимой до 24 °C летом. Прибрежная часть замерзает с декабря по март—апрель. Впадают рекиДетройт, Гранд, Рейзин, Гурон, Моми,Сандаски, Куяхога; вытекает рекаНиагара, через которую озеро Эри соединяется с озером Онтарио. На берегу озера Эри находятся города Буффало,Эри, Толидо, Порт-Стенли, Монро,Кливленд. Топоним Эри происходит от названия племени эриелхонан (букв. «длинный хвост», название пумы).
. ЗНАНЬ Перевірка домашнього завданняУчні у парах презентують розповіді про квіти, які їм найбільше подобаються, або улюблені квіти їхніх родин.СПАСИБІ ЛЮДЯМ, ЩО ЗРОСТИЛИ ЛІССпасибі лвідям, що зростили ліс: За всі дуби, ялини в пишнім гіллі І за красу отих зелених кіс, В яких стоять гнучкі берізки білі. Коли б не ліс, не знали б ми про те. Що є фіалка й пролісок на світі. Як у маю конвалія цвіте — Найкраща, найніжнігаа поміж квітів. Від суховіїв сохнула б земля. Була б вона подібна до пустелі. А ліс накличе хмари на поля — Дощі проллються врсняні, веселі... Спасибі лтдям, що зростили ліс.М. Познанська— Чому ми дякуємо людям, що зростили ліс?— Що попросила б людей природа, якби вміла розмовляти?III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми розглянемо можливі скарги від природи.IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Розповідь учителя— Послухайте оповідання про сумні пригоди коника.Сидів у траві коник. Розглядав усе довкола. Сонце світило, і так приємно, тепло було конику в соковитій траві, що він зіпнувся на ніжки і засюрчав. Раптом зашуміло, і на коника упала тінь. Зверху щось звалилося і притиснуло його до землі...— Я коника спіймав — промовив один хлопчик до іншого.— Покажи! — попросив інший.Перший протиснув пальці під долоню, якою накривав коника, боляче здушив його, а потім узяв за складені крильця. Коник намагався вирватися, почав розгинати свої ніжки, які завжди рятували його, однак нічого не виходила.— Ого,— промовив другий хлопчик, дивись, які у нього довгі вуса. І ніжки смикаються.Він схопив ніжки коника. Але перпіий хлопчик був не такий злий і легковажний, як другий. Пін розумів, що коник живий, що він також бачить навколишній світ — сонце, небо, траву...— Не чіпай його,— сказав перший хлопчик. Ми його відпустимо. Нехай собі стрибає.І кинув коника далеко у траву. Упав коник у траву і пострибав чим далі від небезпечного місця.За Ю. Аракчеєвим— Розкажіть, чи доводилося вам спостерігати за схожою поведінкою дітей чи дорослих.— Часто природу руйнує бездумна, безвідповідальна поведінка людей. Добрі й розумні вчинки допомагають захищати природу.Пройдіться вулицями свого населеного пункту. Зверніть увагу на тіла живої і неживої природи. Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за допомогою малюнка.Поміркуйте, що можна зробити, щоб виправити ситуацію.Після закінчення роботи проведіть презентацію. Запросіть на неї дітей з інших класів, батьків.Оцініть результати роботи.2. ФізкультхвилинкаV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬРобота в групах— Уявіть, що квіти, дерева і птахи вирішили написати побажання людям. Запишіть їх побажання. Потім з кращих побажань можна зробити красиві плакати і розвісити їх у парку або в лісі.— Кожна група отримує запитання, яке необхідно обговорити вголос, висловити свої міркування, дійти спільної думки та зробити висновок.а) Що запише нежива природа в книгу скарг?б) Що запишуть рослини в книгу скарг?в) Що запишуть птахи і тварини у книгу скарг?Учні разом з учителем читають скарги і на кожну з них дають відповіді. Зразок скарг від природи1) «Не рвіть нас з коренем, а зрізуйте ножем.» Чия це скарга? Чому потрібно зрізати ножем?2) «Ми поспішали, прилетіли до своєї шпаківні, а вона розбита. Як нам жити? Де?» Чия це скарга? Як учинити?3) «Ми — солдатики і жучки-сонечка. Тільки сонечко пригріло, ми вилізли погрітись, а діти швидко нас зловили і стиснули у долоньках. Не беріть нас до рук! Благаємо!» Хто звертається по допомогу?4) «Я — річка. Мені важко нести у воді каміння, сміття, непотрібні речі. Незабаром пропаде вся риба». Що ми повинні зробити, щоб допомогти річці?5) «Просять дерева — не рвіть наші гілки, листя. Нам дуже боляче!» Як ми можемо відповісти на цю скаргу?<span>VI. Підсумок уроку. Природознавство 2 кл. Проект. «Книга скарг» природи</span>— Про що йшлося на уроці?— Що вас зацікавило?VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ<span>— Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за допомогою малюнка.</span>
По классификации Д. А. Лилиенберга до 600–1000 метров - низкие горы, от 600–1000 до 2000–2500 метров - средние, от 2000–2500 до 5000–5500 - высокие, от 5000–5500 и выше - высочайшие
<span>Урал - средние </span>
<span>Кавказ и Гималаи - высочайшие </span>
<span>По классификации И. С. Щукина: 500–1000 – низкие горы, 1000–2000 метров - средние, выше 2000 метров - высокие. </span>
<span>Тогда Урал - средние, Гималаи и Кавказ - высокие.
<u />
</span>
