<em>Экологические проблемы пустыни и полупустыни</em>
<em>Было установлено, что многие пустыни имеют значительные запасы нефти и газа, а также драгоценных металлов, что стало причиной освоения людьми этих территорий. Добыча нефти повышает уровень опасности. В случае разлива нефтепродуктов разрушаются целые экосистемы.</em>
<em>Очередная экологическая проблема – это браконьерство, в результате чего уничтожается биоразнообразие. В связи с недостатком влаги существует проблема нехватки воды. </em>
<em>Еще одна проблема – это пыльные и песчаные бури. В целом это не полный перечень всех существующих проблем пустынь и полупустынь.</em>
<em>Если говорить подробнее об экологических проблемах полупустынь, то основная проблема заключается в их расширении. Так многие полупустыни являются переходными природными зонами со степей в пустыни, но под воздействием определенных факторов они увеличивают территорию, а также превращаются в пустыни. Наиболее этот процесс стимулирует антропогенная деятельность – вырубка деревьев, уничтожение животных, строительство промышленных производств, истощение грунта. В результате этого полупустыне не хватает влаги, растения вымирают, как и часть животных, а часть мигрирует. Так полупустыня довольно быстро превращается в безжизненную (или почти безжизненную) пустыню.</em>
<em>Со временем и арктические пустыни испытали негативное влияние человека. По мере вторжения людей, арктическая и антарктическая экосистемы стали изменяться. Так промышленный вылов рыбы привел к сокращению их популяций. Ежегодно здесь уменьшается количество тюленей и моржей, белых медведей и песцов. Некоторые виды находятся на грани вымирания благодаря людям.</em>
<em>В зоне арктических пустынь ученые выявили значительные запасы полезных ископаемых. После этого началась их добыча, и не всегда это осуществляется успешно. Иногда происходят аварии, и на территории экосистем разливается нефть, в атмосферу поступают вредные вещества, происходит глобальное загрязнение биосферы.</em>
<em>В зоне арктических пустынь ученые выявили значительные запасы полезных ископаемых. После этого началась их добыча, и не всегда это осуществляется успешно. Иногда происходят аварии, и на территории экосистем разливается нефть, в атмосферу поступают вредные вещества, происходит глобальное загрязнение биосферы.Невозможно не затронуть тему глобального потепления. Аномальная жара способствует таянию ледников, как в южном, так и в северном полушарии. В результате этого сокращаются территории арктических пустынь, поднимается уровень воды в Мировом океане. Это способствует не только изменениям экосистем, но перемещению некоторых видов флоры и фауны в другие ареалы и частичному их вымиранию.</em>
По глубине:
Байкал, Танганьика, Восток, Каспийское море, Сан-Мартин, Ньяса, Иссык-Куль, Большое Невольничье, Крейтер, Матано
по площади:
Каспийское море, Верхнее, Виктория, Гурон, Мичиган, Танганьика, Байкал, Большое Медвежье, Малави, Большое Невольничье
<span>Природа в україні багата і різноманітна. Але вона потребує охорони. Останнім часом вирубується багато лісів, що спричиняє вивітрюванню грунту, його зсуви в горах,утворення ярів і балок. Водойми також потерпають від забруднення. У річки, озера, моря потрапляють шкідливі та отруйні речовини, від яких гинуть тварини. Треба пам ятати, що Збереження природи - це справа кожного. Збережемо Землю для прийдешніх поколінь!
</span>Грунт - основний компонент наземних екосистем, що утворився протягом геологічних епох в результаті постійної взаємодії біотичних і абіотичних факторів. Як складний біоорганомінеральний комплекс грунти є природною основою функціонування екологічних систем біосфери.
Важливою властивістю грунтів є їх родючість. Завдяки їй грунти є основним засобом виробництва в сільському та лісовому господарствах, головним джерелом сільськогосподарських продуктів та інших рослинних ресурсів, основою забезпечення добробуту населення. Тому охорона грунтів, раціональне використання, збереження та підвищення їх родючості - неодмінна умова дальшого економічного прогресу суспільства.
Охорона грунтів стає нині особливо актуальною в зв'язку із зростаючим приростом населення Землі та продовольчою проблемою, яка для багатьох країн і, насамперед для країн Азії, Африки та Південної Америки, що економічно розвиваються, є досить гострою.
Світові продовольчі ресурси складаються з рослинних продуктів, продуктів тваринництва і біологічних запасів морів. Збільшення продуктів перших двох груп можливе лише при раціональному землекористуванні.
Тим часом людство використовує для сільського господарства лише 1,43 млрд. га орних земель, що становить близько 10,4% суші, або 2,95% всієї поверхні земної кулі. Нагадаємо, що пустині (гарячі і холодні) займають 45% суші. За агрикультурний період втрати земельних ресурсів внаслідок ерозії, засолення, будівництва міст і населених пунктів, доріг і промислових комплексів досягли в світі величезних розмірів - до 2 млрд. га, тобто вони набагато перевищують сучасну орну площу планети. Зараз щороку з обороту випадає 5-7 млн. га різних земельних угідь. Тому охорона грунтів - основна народногосподарська проблема для всіх країн світу.
Основоположником вчення про грунти є відомий російський учений В. В. Докучаєв. Він сформулював основні закони ґрунтоутворення, встановив географічні закономірності поширення грунтів. Створив науку про раціональне використання грунтів для потреб землеробства. ("Головними факторами ґрунтоутворення є материнська порода, кліматичні умови, рослинні і тваринні організми, рельєф і вік країни та господарська діяльність людини.
Материнська, або грунтоутворююча порода, входить до складу грунту як його мінеральна частина, впливаючи тим самим на процес ґрунтоутворення, на наявність поживних речовин, на фізичні й хімічні властивості грунтів. На багатих на зольні речовини материнських породах - продуктах звітрювання доломітів, діабазів, глинистих сланців, вапняків - формуються родючі грунти, на пісковиках, кремнистих породах - грунти, бідні на поживні речовини.
Клімат впливає на процес ґрунтоутворення дією температури і вологи. Температура діє на фізичні, хімічні, біохімічні і біологічні процеси грунтів. Вона зумовлює також фізичне звітрювання материнських порід, впливає на режим випаровування вологи з грунту.
Опади впливають на грунт як механічно, так і хімічно. Вони руйнують структуру грунту, вимивають з грунту органічні та інші поживні речовини, зумовлюють процес опідзолення. Підземна волога також впливає на процес ґрунтоутворення. Високий рівень ґрунтових вод спричиняє утворення горизонту, несприятливого за своїми фізико-хімічними та біологічними особливостями для росту рослин.
Рослини і тварини внаслідок активного біологічного впливу є найважливішим фактором ґрунтоутворення. В цьому процесі беруть участь як вищі, так і нижчі рослини й тварини - бактерії, водорості, гриби, дощові черви та інші представники ґрунтової флори і фауни. На процес ґрунтоутворення впливають органічні рештки рослин, за рахунок яких утворюється гумусовий - найбільш родючий шар ґрунтового профілю, діяльність кореневих систем. Останні спричиняють біологічне вивітрювання материнських порід і є важливим фактором, що впливає на структуру грунту. За допомогою рослинного покриву можна поліпшувати фізико-хімічні властивості грунтів, впливати на їхню родючість.
Рельєф місцевості впливає на процес ґрунтоутворення дією експозиції та висоти над рівнем моря. На схилах звичайно формуються менш потужні грунти, ніж у підніжжі гір. Характер рельєфу впливає на поверхневий геохімічний стік. Так, на крутих схилах грунт змивається інтенсивніше, ніж на рівнинах.
