Розділ 2: Основи динаміки. Тема 1. Сили в механіці
1.1 Перший закон Ньютона.
Динамікою називається частина механіки, яка відповідає на питання, чому, з якої причини тіла рухаються тим або іншим чином. Отже, в динаміці вивчають рух тіл з урахуванням їх взаємодії. Основна задача динаміки полягає у визначенні положення рухомого тіла в будь-який момент часу за відомим початковим положенням тіла, початковою швидкістю і силами, які діють на тіло.
В основі динаміки лежать закони Ньютона, що є основними законами класичної механіки і не можуть бути виведені з інших, простіших законів. Великий англійський фізик І.Ньютон (І643-1727) сформулював їх, узагальнивши численні спостереження вчених (передусім, Г.Галілея) під час вивчення механічних явищ. Закони Ньютона дійсні для макроскопічних тіл, швидкість руху яких набагато менша, ніж швидкість світла у вакуумі.

Перший закон Ньютона формулюється так: якщо на тіло не діють інші тіла (сили) або дія тіл (сил) компенсована, то тіло зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху.
Системи відліку, в яких діє перший закон Ньютона, тобто системи, де вільне тіло перебуває в стані спокою або рухається рівномірно й прямолінійно, називаються інерціальними системами. Будь-яка система відліку, що рухається відносно обраної інерціальної системи рівномірно і прямолінійно, так само буде інерціальною.
Явище збереження тілом стану спокою або рівномірного прямолінійного руху за відсутності або компенсації зовнішніх взаємодій називається інерцією. Прямолінійний і рівномірний рух вільного тіла в інерціальній системі відліку називають рухом за інерцією, а перший закон Ньютона — законом інерції. Наприклад, рух літака є рухом за інерцією, якшо сили, що діють на літак, скомпенсовані (мал.23).
Перший закон Ньютона стверджує факт існування інерціальних систем відліку, тому цей закон можна сформулювати так: існують такі системи відліку, а яких вільне тіло зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху.
