Страшное утро-22 июня.началась война.Война страшная.кровавая.жестокая и беспощадная.Война во имя мира на земле.Первый удар приняли приграничные районы.Брестская крепость была атакована первой.рвались тысячи и тысячи снарядов. бомбы с воем разрушали стены и перекрытия крепости.из за дыма.не было видно солнца.Гарнизон держался.бойцы отстреливались до последнего патрона.до последней гранаты.а потом шли в рукопашную. "Умрем.но из крепости не уйдем!За Родину!"-такие надписи сохранились на стенах.Выстрелы слышали даже в декабре. Это выжившие.не сломленные солдаты сражались. Много героических и кровавых битв было в ту войну.это и Курское сражение.Тысячи танков сошлись в бою.сотни самолетов в небе вели бой.и выиграли битву.Оборона Сталинграда-бой шел за каждый метр.за каждый дом.Мы не только не пустили врага за Волгу.но и взяли в плен огромную армию Паулюса.Не менее тяжелые "бои"шли в тылу врага.партизаны и подпольщики наносили большой урон вражескими войскам и боевой технике взрывали мосты.минировали железнодорожное пути.Рабочие на заводах .порой под открытым небом.зимой.выпускали танки самолеты.снаряды.Взрослые уходили на фронт.на их места.к станкам становились подростки.Прошло 1480 дня и ночей войны.и наконец настал день полной и безаговорочной капитуляции немецких войск.Победа!Оплачена он миллионами жизней.но мы выстояли.мы победили!День Победы -"это праздник со слезами на глазах " Мы всегда будем помнить "какою ценой завоеванно счастье".
1.Основательный,принципиальный, лидер, (командир и войска и семьи-"Как сказал, так и будет")
2.Патриотичен (за родину-мать голову оторвет!)
3.Строгий,аскетичный, всегда собранный (в плане действий, эмоций, мыслей-несмотря на любовь к сыновьям не сюсюкался с ними никогда, а Андрия вообще потом грохнул)
4.Верный (себе, своим уставам, казачеству, тем традициям в которых вырос)
5 Способен идти на жертвы (опять же про Андрия-ради казачества сама знаешь, что Тарас сделал)
<span>У літературному доробку великого українського письменника І. Франка є чимало різноманітних за жанрами творів. Це й поезія, і драматургія, і проза. Всі вони мають велику мистецьку цінність. Але я особисто віддаю перевагу Франкові, його яскравій і неповторній, ніжній ліриці, його віршам про кохання. Мім улюблений твір поета — вірш «Чого являєшся мені у сні?», який увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», створеної 1886 року. Покладений на музику композитором К. Данькевичем, він став популярним романсом.</span><span>Вірш «Чого являєшся мені у сні?» — це зворушливий монолог, що вражає Івідображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Закоханий юнак, який любить дівчину безнадійно, вона не відповідщає на його кохання. Він намагається вирвати її із серця, бо любов завдає йому страждань.</span><span>Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні, сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?</span><span>Читаєш вірш і відчуваєш всю силу почуття, глибину страждань цієї зраненої коханням людини. Туга відчувається у сповнених великого душевного болю, в епітетах і порівняннях, використаних у вірші. Вони передають частину образу коханої,її стриманість у ставленні до ліричного героя. Про те, ця любов закоханого не знаходить відгуку в серці дівчини, свідчать у поезії словами «німі уста», «криниці дно студене» її прекрасних очей.
Однак бажання забути образ милої було миттєвим. Ліричний герой просить , хоч у сні приходити до нього і приносити змученому серцю миті щастя.</span><span>Так ниє серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в’яне, засихає.</span><span>Як яскраво, поетично і разом із тим правдиво зумів передати поет невимовні страждання люблячого серця, гіркоту нерозділеного кохання. Написати так може лише любляча людина, яка все це сама вистраждала. І це було дійсно так. Фішкові «тричі приходила любов». Ольга Рошкевич — перша і незабутня любов поета, Юзефа Дзвонковська, яка відмовила Франкові свідомо, знаючи про свою смертельну недугу, Целіна Журовська — «гордая душа». Не склалося його кохання, і з’явилися ці чудові поетичні рядки.</span><span>Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?</span>Тільки вміючи так, до самозабуття, до самозречення, кохати, тільки маючи такий могутній, неповторний талант, можна було створити прекрасну пісню великої любові, яка хвилюватиме й захоплюватиме серця людей вічно.<span>Я дуже вдячна моєму улюбленому поетові за його неперевершений твір, і якому він торкається найглибших струн людського серця, возвеличує найприкрасніше з людських почуттів — кохання.</span>