В государственный бюджет поступает ежегодно 5.000.000 рублей в результате экспорта техники. На научную сферу из этой прибыли затрачивается около 1.200.000 рублей, на социальную сферу затрачивается 1.000.000 рублей, на развитие промышленности затрачивается 200.000 рублей, на поддержку банков затрачивается 2.500.000. Ежегодная потеря из этих 5-ти миллионов в результате воровства и реализации нерентабельных проектов = 1.500.000 рублей. Инфляция составляет 5%, с условием дешевизны нефти вследствии кризиса - 10%, итого: 15%. также ожидается спад производства, что вызовет сокращение доходов в казню на 2/3 из всех затрат на социальную сферу, и + около 1,5% из доходов за счет экспорта техники.
Вопрос: на сколько необходимо повысить налоги, и преимущественно в каких направлениях, чтобы уменьшить дефицит бюджета, с учетом инфляции и в условиях производства, если учитывать, что вследствие спада производства экспорт техники сократится на 15%, что вызовет сокращение доходов на 5,8% от предыдущего поступления? На какие сферы лучше сократить доходы, чтобы не допустить увеличение дефицита бюджета? Для упрощения брать за начальную инфляцию - 5%, а за единицу измерения - 1.000.000 рублей.
Вот вроде бы неплохая была бы задачка)))
Право - це визначена Контитуцією та законом міра можливої поведінки особи, яка може бути здійснена за наявності певних юридичних засобів.
Свобода - це право людини на вибір і самовизначення в усіх сферах життя, яка обмежена тільки таким же правом інших людей і тому передбачає їхню взаємну відповідальність та узгодження інтересів.
<span>Так шо можна сказати що ці поняття тотожні.</span>
Економічна влада<span> - це об'єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і своє правове підкріплення, правову основу. Тому в</span>
<span>Юношеские права. изобразите счастливое детское лицо, а вокруг него, эдаким ареолом счастливых родителей, счастливое детство, невзорвавшуюся гранату и т. д.</span>
1. Неосудність. Це обумовлена болючим станом психіки або недоумством нездатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними в момент вчинення правопорушення. Законодавець виділяє два критерію неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний).
2. Необхідна оборона. Вона має місце при захисті громадянином своїх прав і законних інтересів, а також прав і законних інтересів іншої особи, суспільства, держави від злочинного посягання, незалежно від можливості уникнути його або звернутися за допомогою до інших осіб чи органам влади.
3. Крайня необхідність. Це вид протиправного діяння допустимо у випадках усунення небезпеки, що загрожує інтересам дер-рах ва, громадським інтересам, особі чи правам цієї особи або інших громадян, якщо ця небезпека не могла бути усунута іншими засобами, а заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
4. Малозначність правопорушення, не представляє суспільної небезпеки. Питання про визнання діяння малозначним вирішується на основі сукупності фактичних обставин кожної конкретної справи. Тут враховується характер діяння, умови його здійснення, відсутність істотних шкідливих наслідків, незначність заподіяного збитку і т.д. Крім того, дія або бездіяльність визнається малозначним тільки в тому разі, коли його вчинила особа не тільки не заподіяло істотної шкоди суспільним відносинам, але й не мало наміру його заподіяти.
5. Казус. У силу різноманіття суспільних відносин багато хто з них важко заздалегідь передбачити і закріпити законодавчо, тому вони не підпадають під дію права. Держава охоплює правовими рамками лише ті з них, які на сьогоднішній день є найбільш важливими і актуальними, тобто потребують правового вирішення.
