<span>В период с 1920 по 1930е годы была
распространена семантическая антропомизация, которая выражалась в появлении имен,
образованных от растений, химический элементов, термины, профессии,
революционные термины, топонимы и производные. Например, детей называли Береза,
Гвоздика, Рубин, Вольфрам, Казбек, Медиана, Танкист, Воля, Заря, Свобода,
Ноябрина, Октябрина и так далее. </span>
Вообщем так 1 вопрос это A
2 это скорее всего Г
как то так))
<span>Нищая (минус) стабильность (плюс).
</span>
<span><em>Как назывались представители крупной аристократии в киевской Руси?</em>
<em><u>1) Бояре</u></em></span>
Виявом незадоволення українців становищем, у якому вони перебували, було покозачення. Селян і міщан найбільше приваблювали в козацтві особиста воля і право на володіння землею. Звабливою для багатьох була також можливість жити за своїми законами: покозачене населення займало цілі райони та ніяк не залежало від землевласника. Мешканці міст, сіл і містечок відмовлялися визнавати владу старост, обирали своїх отаманів, запроваджували свій суд на кшталт запорозького. «Все до останнього покозачилося, тут як хлоп, то й козак», — подейкували польські можновладці. Нереєстровці обрали гетьманом Тараса Федоровича, більше відомого під прізвиськом Трясила. У березні 1630 р. він зі своїм військом підійшов до Черкас, а звідти рушив до Корсуня, після здобуття якого на бік Федоровича перейшла більшість реєстровців. Польський уряд з метою придушення повстання відправив у каральний похід коронне військо. Коли польські сили переправилися через Дніпро, їм завдав несподіваного удару загін повстанців. Коронний гетьман ледь урятувався від полону. Вирішальні бої між повстанцями й польським військом сталися під Переяславом. Вони тривали протягом трьох тижнів. 20 травня 1630 р. козаки влаштували карателям «Тарасову ніч», знищивши представників найшляхетніших польських родів.
