Сучасні демократичні держави (а бути демократичною державою є престижним) доповнюються низкою інших ознак і принципів:(1) додержання прав людини, їх пріоритет над правами держави;(2) конституційне обмеження влади більшості над меншістю;(3) повага до прав меншості на власну думку і її вільне вираження;(4) верховенство закону;<span>(5) поділ влади та ін.</span>Демократія ніде і ніколи не існувала без держави. Реально демократія є формою (різновидом) держави, яка характеризується, щонайменше, такими ознаками:1) визнанням народу вищим джерелом влади;2) виборністю основних органів держави;3) рівноправністю громадян і насамперед рівністю їх виборчих прав;<span>4) підкоренням меншості більшості (перших останнім) при прийнятті рішень.
</span>
Юридичний зміст власності – закріплені у системі норм права форми реалізації економічного змісту власності.
Економічний зміст власності набуває правової форми, завдяки чому створюється єдиний економіко-правовий альянс відносин, який неможливо роз’єднати в реальній дійсності.
Юридичне закріплення прав посилює економічний зміст власності, активізує діяльність людей у цій галузі, бо підвищує економічні стимули та знижує видатки на специфікацію і захист прав власності, зменшує трансакційні витрати.
Тому власність є категорією як економіки, так і права. Юридичний зміст власності реалізується через право власності.
<span>Подготовкой и принятием законов занимается
</span><span>В) Парламент</span>
Актуальность данной статьи Конституции РФ состоит в том, что она закрепляет тенденцию смещения "центра тяжести" права с интересов государства на интересы отдельных индивидов: так, положение о праве каждого на жизнь не было включено в Конституции СССР 1977 года и Конституции РСФСР 1978 года (прим: скорее, значением, чем актуальность, но тоже может проскочить, потому что об актуальности данной статьи на данный момент говорить не приходится).
Особое внимание следует обратить на часть 2 данной статьи, устанавливающую смертную казнь как одну из возможных мер наказания, в то же время подчеркивающей ее временный характер.
Стоит подчеркнуть тот факт, что смертная казнь на территории РФ в качестве меры наказания фактически упразднена: несмотря на то, что пункт "н" части 1 статьи 44 УК РФ называет ее в качестве одного из видов наказаний, в пункте 1 резолютивной части определения Конституционного Суда РФ от 19 ноября 2009 года № 1344-О-Р содержится положение, предписывающее отказаться от применения смертной казни (прим:а решения конституционного суда по своей юридической силе уступают только Конституции РФ, да и ее при желании переврать могут, посредством дачи официального толкования ее норм)