Здраствуй, мама! Пишу тобі цей лист, тому що вчора після сварки з тобою не змогла підійти до тебе , а ти ввечері великодушно не стала мене лаяти, дала мені можливість побыть однієї, розібратися у своїх почуттях і в думках. Моє серце буквально розривалося від почуттів, що нахлинули, провини, жалості, любові, а слова вимовити нелегко.
Сьогодні я вирішила написати цей лист, тому що мені легше буде розповісти тобі про свої почуття. Мама, я знаю, як тобі з нами іноді буває важко, але ми всі п’ятеро тебе дуже любимо. Мама, ти в мене схожа на казку, добру, чарівну
Особливо гостро я це стала відчувати ранньої восени, коли дерева одяглися в ажурний туман, коли дні ще такі теплі, а вечора вже такі мерзлякуваті. І чим далі, тим більше – з кожною миттю, з кожним новим листочком, торкнутим багряно – жовтим сяйвом
-Привіт!
-Привіт!
-А що ви сьогодні на уроці Етики робили?
-Говрили про тему *В наш час модно бути скромним*
-Звичайно.Скромність-це скарб.
-Згоден.Ще ми вивчили таке прислів я *Мовчання золото*
-Це прислів я про все говорить.Насправді *бути скромним* з моди ніколи не вийде!
-Звичайно.Треба бути скромним.
-Ну добре бувай.
-Бувай.
<span>Казковий зимовий ліс постає чарівною картинкою . Прекрасне преображення дерев , голі стовбури і гілки покриваються першим найтоншим інеєм і створюється кришталевий ефект невагомості , неземної краси.
Сяючи своєю білизною , мовчазні стовбури зачаровують незримим холодом і пробуджують потяг до прекрасного.</span><span>Кожна гілочка як би намагається надати зимовий настрій , зачаровуючи своєю тендітною красою. Відчуття , ніби весь світ тепер має такий чарівний білий окрас , сховавшись ніжним кришталевим інеєм. Ліс чарує своєю загадковістю , плавні півтони і примарні тіні здаються розмитими , а нотки смутку про літо, що пішло розчиняються в цьому мовчазному пейзажі.</span>
Дружба - це найголовніша ознака, після любові. Завдяки дружбі ми розділяємо моменти один с одним, допомагаємо у скрутних ситуаціях, підтримуємо один одного, даємо поради. Без дружби людина була б засмученою, бо ніским було б розділити ті речі, які розуміють тільки друзі.<span> Дружба та братство – найбільше багатство
</span>
<span><span>- Привіт, Максим!
- Привіт, Андрію!
- Як ти провів вчорашній вечір?
- Ввесь день з нетерпінням чекав свою найулюбленішу телепередачу
"Х-фактор"!
-О, тепер зрозуміло, чому я тобі не зміг весь вечір додзвонитися.
- Та я з такою насолодою дивився цей кастинг, що нічого ні чув , ні бачив.
- А де відбувався кастинг?
- У м.Харків. А ти що, не дивився ?
- Не вийшло подивитися... Розкажи, а що там цікавого було?
- Мені дуже сподобалося</span>, як заспівала </span><span><span>Катерина Капшук.
- Вона була найкращою?
- Хоч у неї і гарний був вокал, та найкраще заспівав Анатолій Олех .Його
спів не залишив байдужими ні глядачів, ні знімальну гру</span>пу<span>. Навіть судді йому аплодували стоячи.
- </span>Ти мене зацікавив ! Треба обов’язково подивитися повторення!!!</span>