попробуй таблицу сделай и самое краткое выпиши,например: различия главных героев,их характеров,события и др)))
Жила была девочка Маша. Один раз Маша пошла гудять и видит мальчика. Она к нему подбигает и спрашивает как тебя зовут? Мальчик отвечает грустным голосом.,меня зовут Вася . Маша спрашивает .Почему ты такой грустный? Вася отвечает нету у меня друзей. Что мне еще делать. она говорит. Почему нету а я тебе ге друг. Он улыбнулся и пошли они гулять вместе . И теперь Вася никогда не грустил. А Маша никогда нешуляла одна.
На каникулах я поехала к бабушке. Мы с ней хорошо ладим, она со мной играет и занимается, а я ей помогаю. У бабушки дома есть много интересных вещей, старинные часы, ордена, и разные веще времен СССР. Я ее люблю. Цените бабушек
В рассказе "Кавказский пленник" именно ребенок, девочка Дина,
выступает как верный, преданный друг, готовый всегда прийти на помощь,
пожертвовать собой.
Толстой описывает такую историю дружбы татарской девочки Дины и
русского офицера Жилина.
Они похожи; в них много общего.
Вначале-любопытство, интерес к новому человеку, затем Дина почувствовала
в Жилине искреннего, доброго человека и стала ему доверять.
Еще одно свело их-чувство одиночества: Жилин - пленник, Дина - сирота.
Ей одиноко, она нуждается в ласке, понимании, заботе.
Дина отзывчива, умеет сопереживать, чувствовать боль, одиночество другого
человека; она заботливая, добросердечная, помнит и ценит добро,
отвечает тем же .
Когда хороший человек Жилин попадает в плен к татарам, ему грозит беда,
Дина помогает сбежать ему из плена.
Эта храбрая девочка спасла жизнь Жилину, не думая о себе, не боясь
наказания.
Про повість Вольтера "Простак" <span>Повість “Простак“ була написана Вольтером у 1767 р.</span> <span>Дія повісті "Простак" повністю розгорталася у Франції, хоча головний герой — індіанець з племені гуронів, який за збігом обставин опинився на території Європи.</span>Незважаючи на доволі примітивну композиційну побудову та стриманий виклад думок, протягом твору наскрізно простежувалася його сатирична спрямованість. <span>Найголовніші риси головного героя – здоровий глузд і відвертість. Простак робить вчинки, які прийнятні з погляду природи, але суперечать моралі французького суспільства, представники якого вважають його досить дивним і навіть небезпечним. Чим глибше Простак знайомиться з французькою дійсністю, тим драматичнішим стає його конфлікт з нею. Поступово він розуміє, що навіть Біблію, джерело мудрості й добра, використовують як виправдання брехні, лицемірства, фарисейства, релігійних конфліктів. Чиста душа Простака, не позначена<span> тавром</span> лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми, опирається фальші людських стосунків, тоді як інші й не помічають її.</span><span> </span><span>Ідейний зміст повісті<span> Вольтера – згубний вплив суспільства на “природну людину”, що і зумовило складність, багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею.</span></span> <span>Головна суперечність твору: "Природна людина" — "штучна" людина (продукт цивілізації).</span> <span>В центрі уваги ті риси французького життя, які, на думку письменника, суперечили здоровому глузду, природному єству людини: "Його розум, не викривлений помилками, зберіг усю свою природну прямизну. Він бачив речі такими, якими вони насправді є, між тим як ми, під впливом засвоєних у дитинстві поглядів, бачимо їх скрізь і завжди такими, якими вони ніколи не бувають".</span> <span>Природний розум вищий від здорового глузду, набутого в умовах цивілізації, бо остання наскрізь отруєна забобонами. В основі комічного у творі лежала саме невідповідність суджень природного глузду і загальнопоширених суспільних звичаїв (забобонів).</span> <span>Головна сюжетна лінія<span> — історія кохання Простака і юної вродливої Сент-Ів.</span></span> <span>Спочатку події відбувалися в Нижній Бретані, в пріораті Гірської богоматері. Своїми наївними, але влучними судженнями Гурон, сам того не знаючи, викривав різноманітні суспільні забобони і нісенітниці, зокрема поведінку людей, що заснована на буквальному розумінні релігійних приписів.</span> <span>У другій половині твору Простак, відзначившись у битві з англійцями, що напали на узбережжя, вирушив в Париж за заслуженою нагородою, а заодно за дозволом одружитися з коханою Сент-Ів. Проте "природний розум" не міг знайти спільної мови ні з "державним розумом", ані з "конфесійним розумом".</span>Всі можновладці, до яких звертався Простак, а за ним і Сент-Ів, — це духовні особи; люди, що оточували героїв, говорили майже виключно на релігійні теми і дивилися на світ крізь призму конфесійності. Все суспільство розподілене на ворогуючі релігійні групи. Тут релігійність постала швидше не як забобон, а як прагматична, егоїстична позиція, що вела до особистого збагачення.Вольтер прагнув показати, що релігійність не надає французькому суспільству ніякого ладу, не робить його моральнішим і щасливішим.<span>Твір відобразив атмосферу тих років, коли в більшості католицьких монархій почали забороняти діяльність єзуїтів, аж поки рішенням папи Климента XIV орден не був розпущений зовсім.</span>