Когда в 476 г. был свергнут последний римский император, это не произвело в Галлии большого впечатления: к тому времени она почти целиком представляла конгломерат возглавленных германскими вождями «варварских» королевств, которые даже формально далеко не все признавали власть Рима. Лишь в междуречье Луары и Сены сохранилась еще на несколько лет власть бывшего римского наместника Сиагрия. В 486 г. пала и она: владения Сиагрия завоевал девятнадцатилетний король салических (приморских) франков Хлодвиг.
<span>Эта победа была началом целой серии военных триумфов салических франков . Они побеждают бургундов, разбивают войско крупнейшего государства того времени — Вестготского королевства, подчиняют рипуарских франков (живших в среднем течении Рейна) , одерживают верх над алеманнами. Через 22 года после первой победы — к 508 г. — Хлодвиг овладел большей частью Галлии — от Гаронны до Рейна и от границ Арморики до Роны. </span>
I рівень
1. б)
2. г)
3. а)
II рівень
Середні віки — тисячолітня «темна доба» в європейській історії - від «загибелі» античності до розквіту європейської культури в нові часи.
Феодал — монопольний власник феоду — тобто земельного наділу, отриманого у вигляді пожалування за службу.
Васал — феодал, що одержував земельні володіння та був залежним від іншого, більш могутнього феодала-сеньйора.
III рівень
Роль Візантії у розвитку культури середньовічного суспільства була надзвичайно вагома. Будучи прямою наступницею античного світу та елліністичного Сходу, Візантія стала центром досить розвиненої та своєрідної культури. Характерною рисою візантійської культури була постійна ідейна боротьба старого з новим, що породило оригінальний синтез західних і східних духовних начал. Візантійська культура в основному була християнською. Разом з тим, особливе місце займає і народна культура – музика, танок, церковні та театралізовані вистави, героїчний народний епос, гумористична творчість та ін. Вагомий внесок у створення пам’яток архітектури, живопису, прикладного мистецтва та художніх ремесел зробили народні майстри.
IV рівень
Карл Великий був дуже високий, міцної статури, схильний до повноти.
Особливо його відрізняв довгий ніс і великі живі очі. Волосся у нього було довге, світле.
З роками король почав страждати від кульгавості.При житті портретів Карла не збереглося, і багато художників зображували його відповідно до своєї фантазії, використовуючи лише деякі риси з цього опису. Хоча багато брали опис богатирської статури Карла за епічне перебільшення, ексгумація могили Карла підтвердила правильність опису: довжина скелета склала 192 см.
Король був дуже простий і поміркований у своїх звичках. У звичайні дні вбрання його мало відрізнялося від одягу простолюдина. Видно він пив мало (за обідом випивав не більше трьох кубків) і ненавидів пияцтво. Обід його в будні складався всього з чотирьох страв, не рахуючи жаркого, яке самі мисливці подавали прямо на рожнах, і яке Карл вважав за краще будь-яких інших страв. Під час їжі він слухав музику або читання. Йому подобалося слухати про стародавні подвиги, а також твір святого Августина «Про град Божий».
Бро́нзовый век — выделяемая на основе данных археологии эпоха человеческой истории, характеризующаяся ведущей ролью изделий из бронзы, что было связано с улучшением обработки таких металлов, как медь и олово, получаемых из рудных месторождений, и последующим получением из них бронзы. Бронзовый век является второй, поздней фазой эпохи раннего металла, сменившей медный век и предшествовавшей железному веку. В целом, хронологические рамки бронзового века: 35/33 — 13/11 вв. до н. э., но у различных культур они отличаются.Общая периодизация
Выделяют ранний, средний и поздний этапы бронзового века. В начале бронзового века зона культур с металлом охватывала не более 8—10 млн км², а к его концу их площадь возросла до 40—43 млн км². На протяжении бронзового века происходило формирование, развитие и смена ряда металлургических провинций.
Точно не рельеф и оазис. Остается только шадуф
