Двоскладовий віршовий розмір з наголосом на першому складі. Вірш написаний 4-стопним хореєм.
У гостро сатиричній байці «Олениця та Кабан» Григорій Сковорода засуджує пихатість та прагнення до титулів та інших зовнішніх ознак високого статусу. Коли Олениця називає кабана паном кабаном, той ображається і каже, що одержав титул барона. На то Олениця йому відповідає, що «Ми, прості, судимо не за одягом та словами, а за справами». Одержавши титул, Кабан так свинею і залишився, і вчинки його суто свинячі. "Який нечистий їм нашептав на вухо, що ім'я та одяг змінять їхнє буття, а не життя чесне, гідне чину?" - риторично питає Сковорода і цитує грецьке прислів'я: "Мавпа є мавпою і в золотім уборі".
Історична пісня є більш новим жанром, що істотно вплинуло на її розбіжності з думою. Дума виконується речитативом під супровід кобзи, ліри чи бандури, а історична пісня просто співається. Дума характеризується неоднаковими за розміром віршовими рядками, часто з втратою ритму. Історичні пісні натомість мають чітку ритмо-мелодійну будову.
Персонажами дум, к правило, були легендарні особи або люди, котрі своїм подвигом стали вартими оспівування. Існування персонажів в реальному житті залишається під питанням. З історичними піснями все навпаки, адже їх персонажі є реальними історичними героями.
Думи мають більш розвинений сюжет: починаються заплачкою, розвивають події та закінчуються славословієм. Історична пісня не має такого поділ на частини, а сюжет там більш ліричний, ніж епічний.
Зразками історичних пісень є твори "Чи не той то Хміль", "Ой Морозе Морозенку", "Зажурилась Україна"
ВІдомими думами вважаються "Дума про Марусю Богуславку", "Втеча трьох братів із города Азова", "Дума про Самійла Кішку"
Гобсек (О. де Бальзак)
Плюшкін (М.В. Гоголь)
Ебінізер Скрудж (Ч. Діккенс)
Гарпагон (Ж.Б. Мольєр)