<span><span>У слові –
вчитель – все життя і мрії,
Політ душі і веселковий цвіт.
Найкращі помисли, свята любов, надії,
І вчитель сам – це неповторний світ.
Н . Красоткіна</span> </span><span> На світі є дуже багато професій. Але є серед них головна – як сущий хліб. Назва цієї професії – учитель. На мою думку професія вчителя надзвичайно важка і відповідальна. Адже вчитель, як лікар, не може припускатися помилок, бо в його руках – душі його учнів. За роки свого шкільного життя найкращими вчителями для мене стали всі, але я хочу відзначити свою першу учительку Поліну Михайлівну, яка стала для мене другою мамою. Вона навчила мене писати і читати. Завдяки їй я навчився пізнавати життя. Головне її завдання полягало в тому, щоб зробити з мене розумну особистість. На мій погляд, їй це вдалося. Поліна Михайлівна в моїх очах постає як гарний наставник, порадник і мудра людина. В своїй роботі вона є чи не єдиною у школі, яка сумлінно віддається праці педагога. Пояснюючи новий матеріал уроку, всі замовкали і з цікавістю прислухалися до кожного її слова, спостерігали за кожним її жестом. Вона вражає мене емоційністю, ентузіазмом. Добра, справедлива, уважна – такою я бачу свою першу учительку. Вона знаходить підхід до кожної дитини індивідуально. А це не так вже й просто, тому що у кожної дитини свій характер і свої погляди. Я вважаю, що Поліна Михайлівна унікальна людина, мудрий педагог. Їй вдалося зазирнути в душу кожної дитини і вселити в неї добро, віру в себе, впевненість, вірність і почуття відповідальності.</span><span><span> Мені здається, що кожен учитель хоче, щоб його учень досягнув великих успіхів у вивченні та осмисленні його предмета. Це буде кращим подарунком і означатиме те, що педагог зумів навчити всьому, що вміє сам. Але часто учні чинять опір: прогулюють уроки, не виконують домашнє завдання, грублять вчителям, не розуміючи, що вони втрачають і скільки болю завдають вчителеві. А їм треба терпіти і намагатися виправити ситуацію словом. Це вдається не усім, але Поліні Михайлівні вдалося. Педагог повинен оцінювати і любити всіх своїх учнів, не забувати про інших, бо, на мою думку, неправильно і неприпустимо показувати любов і виявляти симпатію тільки улюбленим учням. </span>Правду кажуть: «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе». Якщо будеш з любов’ю і повагою ставитись до дітей, то те ж саме отримаєш від них.</span><span><span> На закінчення хочу додати вислів</span> Василя Сухомлинського, який притаманний саме їй, улюбленій для мене –Поліні Михайліні<span>: «Учитель готується до хорошого уроку все життя. Така духовна й філософська основа професії і технології нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, учителю потрібно увібрати ціле море світла».<span> </span></span></span>
Політ душі і веселковий цвіт.
Найкращі помисли, свята любов, надії,
І вчитель сам – це неповторний світ.
Н . Красоткіна</span> </span><span> На світі є дуже багато професій. Але є серед них головна – як сущий хліб. Назва цієї професії – учитель. На мою думку професія вчителя надзвичайно важка і відповідальна. Адже вчитель, як лікар, не може припускатися помилок, бо в його руках – душі його учнів. За роки свого шкільного життя найкращими вчителями для мене стали всі, але я хочу відзначити свою першу учительку Поліну Михайлівну, яка стала для мене другою мамою. Вона навчила мене писати і читати. Завдяки їй я навчився пізнавати життя. Головне її завдання полягало в тому, щоб зробити з мене розумну особистість. На мій погляд, їй це вдалося. Поліна Михайлівна в моїх очах постає як гарний наставник, порадник і мудра людина. В своїй роботі вона є чи не єдиною у школі, яка сумлінно віддається праці педагога. Пояснюючи новий матеріал уроку, всі замовкали і з цікавістю прислухалися до кожного її слова, спостерігали за кожним її жестом. Вона вражає мене емоційністю, ентузіазмом. Добра, справедлива, уважна – такою я бачу свою першу учительку. Вона знаходить підхід до кожної дитини індивідуально. А це не так вже й просто, тому що у кожної дитини свій характер і свої погляди. Я вважаю, що Поліна Михайлівна унікальна людина, мудрий педагог. Їй вдалося зазирнути в душу кожної дитини і вселити в неї добро, віру в себе, впевненість, вірність і почуття відповідальності.</span><span><span> Мені здається, що кожен учитель хоче, щоб його учень досягнув великих успіхів у вивченні та осмисленні його предмета. Це буде кращим подарунком і означатиме те, що педагог зумів навчити всьому, що вміє сам. Але часто учні чинять опір: прогулюють уроки, не виконують домашнє завдання, грублять вчителям, не розуміючи, що вони втрачають і скільки болю завдають вчителеві. А їм треба терпіти і намагатися виправити ситуацію словом. Це вдається не усім, але Поліні Михайлівні вдалося. Педагог повинен оцінювати і любити всіх своїх учнів, не забувати про інших, бо, на мою думку, неправильно і неприпустимо показувати любов і виявляти симпатію тільки улюбленим учням. </span>Правду кажуть: «Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе». Якщо будеш з любов’ю і повагою ставитись до дітей, то те ж саме отримаєш від них.</span><span><span> На закінчення хочу додати вислів</span> Василя Сухомлинського, який притаманний саме їй, улюбленій для мене –Поліні Михайліні<span>: «Учитель готується до хорошого уроку все життя. Така духовна й філософська основа професії і технології нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, учителю потрібно увібрати ціле море світла».<span> </span></span></span>
0
0