Я думаю, що Олександр II таємно відправив би індусам зброю і став би підбивати (теж таємно, зрозуміло) ліберальних сердобольцев допомогти нещасним індусам.
По-перше зброю точно б послали, так як після Кримської війни уряд все одно збирався переозброїти армію, а тут підвернулася можливість з метою сплавити старий мотлох.
По-друге після підписання Паризького договору в країні стали популярні реваншисткие ідеї, а тут знову-таки такий шанс побити червоним мундирам.
По-третє Олександр II відрізнявся ліберальністю поглядів і міг підтримати, вигідну країні національно-визвольний рух, на відміну від своїх діда і батька.
Також це було відмінною можливістю злити найбільш радикальну частину лібералів в Індію з метою «нести світло цивілізації мі лібералізму» черномазым бійцям за свободу.
<span>Ну і нарешті СБ навряд чи б одна полізла в бійку з РИ, а ніхто більше після Кримської війни з «дикими скіфами» мати справ не хотів. Французи, які найбільше втратили солдатів в Криму, образилися на синів Альбіону. Пруссія і Австрія були занадто зайняті гризнею за відновлення Gross Deutschland™ і до того ж були в непоганих стосунках з Імператором. А без сильних союзників англійці воювати з кимось крім зулусів(та й то не завжди вдало) не звикли.</span>
Основная причина монгольского нашествия под предводительством хана Батыя кроется в самом типе государственности монголов. В XIII веке это были объединённые группы племён, занимавшихся скотоводством. Такой род деятельности требовал постоянной смены местности и, соответственно, кочевого образа жизни. Монгольские племена постоянно расширяли свои территории для выпаса скота. Кочевникам была необходима сильная и мощная армия. Агрессивная военная политика была основана на непобедимой армии, состоявшей из чётко организованных групп воинов. Именно хорошая организация и дисциплина войск обеспечила многие победы монголов. Уже завоевав обширные территории в Китае и Сибири, монгольские ханы направили свои войска на Волжскую Булгарию и Русь. Главной причиной первых поражений русских войск стала неорганизованность действ русских князей.
На два столетия Русь оказалась под гнётом иностранных захватчиков – она была своеобразным буфером на пути монголов в Европу. Татаро-монгольское войско не дошло до европейских государств, а с XIV – XV веков наблюдалось медленное ослабление ханской власти.
Может Солона? Если да, то восстание демоса
Б)развитие крупной мануфактуры промышленности в России
1 Реформы государственного управления2 Областная реформа3 Судебная реформа4 Контроль над деятельностью государственных служащих5 Военная реформа6 Церковная реформа7 Вероисповедная политика8 Финансовая реформа9 Преобразования в промышленности и торговле10 <span>Реформа самодержавия</span>