Ярослав Мудрий (978—1054)
Перш ніж стати Великим князем Виївським, Ярослав княжив у Ростові та Новгороді. Лише у 1025 році Ярослав остаточно затвердився в Києві і став «самовладарем» на Русі. Із цього часу великий князь відмовився від ролі полководця і став одним із найвидатніших просвітителів східнослов’янського світу і політиком, який підніс на нечувану висоту авторитет Давньоруської держави.
Велич Ярослава полягала не в політичних успіхах і не у вдалих війнах, а в його невтомній праці, спрямованій на внутрішній устрій руських земель. Князь доклав чимало зусиль для подальшого поширення християнства на Русі, а для цього були необхідні освіта і підготовка руських священнослужителів. Він заклав храм святої Софії, пишно прикрасивши його фресками та мозаїкою; там же було зведено монастирі Святого Георгія і Святої Ірини. Прообразами цих будівель слугували споруди Константинополя і Єрусалима.
За часів Ярослава широко перекладалися слов’янською мовою рукописні грецькі книги. Князь був пристрасним книголюбом, скуповував сувої та рукописи і віддавав їх у бібліотеку Софійського собору, яка була доступною для загального користування. Для поширення грамоти він повелів духівництву навчати дітей, і деякі училища того часу налічували до трьохсот учнів. При Ярославі було складено «Руську правду» — збірник законодавчих настанов, які діяли на Русі. Він будував нові міста, захищав торговельні шляхи від кочівників, розвивав відносини із Заходом.
<span>Ярослав помер у Вишгороді під Києвом у віці 76 років, ще за життя розподіливши київські володіння між синами. У своєму заповіті мудрий правитель застеріг своїх спадкоємців від суперечок і міжусобиць і заповів жити у братній любові.</span>
Ответ:
<u>Он следовал тому же графику, что и его лорд или дворянин, которому он служил.</u> Повседневная жизнь рыцаря сосредоточена вокруг замков или усадеб (как наши летние дома) или он сражался за своего лорда и короля во время войны. Большая часть его времени была потрачена на оттачивание навыков владения оружием и поддержание высокого уровня физической подготовки.
Объяснение:
<h3><u><em>
Повседневную жизнь рыцарей можно описать следующим образом:
</em></u></h3>
•<em> Повседневная жизнь рыцаря началась на рассвете.
</em>
<em>• Первым приемом пищи для рыцаря был завтрак
</em>
<em>• Рыцари будут заниматься оружейной практикой после завтрака
</em>
<em>• График будет включать обсуждение стратегии ведения войны и расширение его знаний об осадных боях и оружии
</em>
<em>• Затем следуют молитвы и принятие пищи
</em>
<em>• В период Средневековья общество изменилось, стало более утонченным и элегантным. Рыцари должны были понимать правила и рыцарский кодекс и искусство куртуазной любви. Время может быть потрачено на танцевальную практику
</em>
<em>• Во второй половине дня они начали совершенствовать свои навыки в верховой езде и будут сопровождать своего лорда в охоте, оттаивании или осмотре поместья.
</em>
<em>• затем ужин в зале замка или усадьбы
</em>
<em>• После ужина могут быть развлечения: музыка, танцы, фокусники, акробаты, шуты и так далее
</em>
<em>• а затем полноценный сон
</em>
Препятствия для развития экономики Франции
Отходы выбрасывали из окон домов, и улицы от этого были очень грязные... мягко говоря
<span>Без власти государства быть не может... Поэтому об анархии на первое время стоит забыть.... Получается что вся власть сосредоточена в руках одного человека или партии... Этот человек или партия должны действовать в интересах народа... По всей стране, по облостям должны быть разбросаны союзы которые будут управлять этими регионами... Ядро же будет управлять ими... Так же нужно объявить расстрел за воровство... Так надо бороться с корупцией! Таким образом во всех сферах будут обычные люди, роботяги... Обеспечить огромное предложение на работу... Спрос в этой области всегда был... Поднять образование из ямы упадка... Сделать образование и медецину бесплатной... Таким образом работать будут все... Ввести монополии на все товары... Особенно на водку... Водка приносит колосальный доход... Нельзя отдовать её частникам...</span>