Language focus
5 Write the verbs in the past simple. Complete the sentences with the correct verbs.
1 loved 2 grew 3 asked 4 was/were 5 climbed 6 spread 7 left 8 cut
a Kozy and Bayan's parents were friends.
b Her father grew angry when she did not agree.
c Kozy and Bayan loved each other.
d Bayan left her comb on a mountain.
e Bayan asked Kodar to bring water from the well.
f The story spread across the country.
g They were cut up in different places.
h Kodar climbed down the well.
Get up at 7 o'clock then I have breakfast
I have eggs for my breakfast
in the morning I usually moorning exercise but sometimes I forget
I usually have lunch at 5 o'clock
my favorite Sunday lunch is fried chicken
in the afternoon I sometimes reading the books
and sometimes I walking with my dog
In the evening I usually watch Tv
I go to bed at 10 o'clock
This is big.
it has got tall.
it's good.
they are pretty.
ну я думаю робота сам(а) нарисовать можешь.
На небі блиснула блискавка, слідом за нею - гуркіт грому. Джордж Філіпс обережно їхав вузьким сільським провулком. Це було пізно вночі і він з нетерпінням чекав, коли доїде до свого готелю. Раптом двигун його машини зламався. "Прокляття!" - сказав він сердито. Попереду на відстані він міг бачити світло, що йшло від замку. Він вийшов із машини і швидко побіг через зливу до величезної будівлі. Джордж досягнув веin front of itликих дерев"яних дверей замку і подзвонив у дзвінок. Важкі двері повільно з скрипом відчинилися. Перед ним стояла молода жінка. "О, прошу, заходьте, сховайтесь від дощу" - мовила вона. Джон подякував їй і ввійшов до великого передпокою, тоді представився і пояснив, що сталося. Вона сказала йому (he was welcome - не знаю, що означає), що він може провести ніч у замку і відвела його до бібліотеки. Джордж пішов погрітися перед ним (перед чим?).
Молода жінка запропонувала зробити чаю і покинула кімнату. Джордж простояв там кілька хвилин, коли почув голос позаду себе. "Доброго вечора. Я місіс McDougall. Моя дочка сказала мені, що ми маємо гостя. Прошу, сідайте" Відразу після цього дочка зайшла. Коли вони закінчили чаювання, місіс McDougall запропонувала показати його кімнату. Джордж ішов за нею вгору велетенськими сходами, коли він почув її плач. "Щось не так?" - запитав її. "Мені так шкода" - прошепотіла вона, сльози текли по її зморщених щоках. - "Щойно ти так сильно нагадав мені мого чоловіка. Я не бачила його вже 10 років". Надворі завивав вітер, і Джордж відчув, як у нього по спині пробігли мурашки. Коли Джордж прокинувся наступного ранку, світило сонце і співали пташки. Він одягнувся і зійшов сходами вниз, щоб подякувати двом жінкам. Він шукав їх якийсь час, перш ніж виявив, що один у замку. Він написав записку, подякувавши їм за доброту, і повернувся до своєї машини. На його полегшення, коли він повернув ключ, машина завелася з ревом. Через 10 хвилин Джордж зупинився в кафе, щоб поснідати. Коли офіціантка наливала каву в чашку, вона сказала: "Жахливий шторм був минулої ночі, правда?" Джордж кивнув і зробив ковток гарячої кави. Він сказав їй, що, коли його машина була поламана, Mc Dougalls прийняли його на ніч у свій замок. "Але це неможливо" - вигукнула вона. - "Ніхто не жив у цьому замку з того часу, як <span>McDougall і його дочка померли в автомобільній аварії 10 років тому!" Джордж з подивом витріщився на неї і, тремтячи від шоку, впустив свою чашку на підлогу.</span>
