( к р а й і в ) 5 букв. 6 звуків 2 склади
Кількісний:
тисяча триста дев'яносто п'ять
тисячі трьохсот дев'яноста п'яти
тисячі трьомстам дев'яноста п'яти
тисячу триста дев'яносто п'ять
тисячею трьомастами дев'яноста п'ятьма
на тисячі трьохстах дев'яноста п'яти
порядковий:
тисяча триста дев'яносто п'ятий
тисяча триста дев'яносто п'ятого
тисяча триста дев'яносто п'ятому
тисяча триста дев'яносто п'ятого
тисяча триста дев'яносто п'ятим
на тисяча триста дев'яносто п'ятому
1)Мати годує дітей,як земля людей.
2)Дітки плачуть,а в матері серце болить.
3)Рані пташки ,роси обивають.
4)Під лижачі камні,вода не тече.
Багато хто вважає, що масниця до віри відношення не має, що це народне свято зустрічі<span> весни. Їй присвячені всі його ритуали - млинці, </span>маскарад<span>, бійки і взяття снігового містечка. Але от у православному церковному </span>календарі<span> читаємо: «26 лютого - 11 березня. Седмиця сирна (масляна) - суцільна ». І біля церковної масниці є своя історія, обряди і свій сенс. Священик отець Володимир розкриває </span>православний календар<span> на даті 11 березня (нов. </span>стиль<span>) і закладає сторінку червоною стрічкою: </span>
<span>Масляна - це підготовка до семи тижнях Великого посту, до якого віруючі повинні прийти зі світлими думками і чистою душею, - пояснює отець Володимир. </span>
<span>Церковна масниця схожа на сутінки. Плавно опускається ніч і густіють фарби, повільно - день від дня віруючі обмежують себе в їжі, спілкуванні, неправедних думках і вчинках. І від служби до служби осягають сенс цього обмеження. </span>Робота<span> над собою починається задовго до настання Сирною седмиці 24 лютого. У цей день в храмах читається глава Євангелія, що оповідає про те, як молилися дві людини. </span>
<span>У цей же день на вечірньо до звичної службі додається піснеспів Великого посту. За покаянної Тижнем про митаря і фарисея слід Тиждень про блудного сина (3 березня) - </span>повість<span> про </span>повернення<span> грішного, але розкаявся людини до Бога. З цієї неділі богослужіння ведуться за Пісної Тріоді, а до піснеспівів додається 136-й псалом - «На ріках вавилонських» </span>
<span>Третій акт - Вселенська Батьківська субота (9 березня) і Тиждень про Страшний суд (10 березня) - оповідь про початок і кінець людства. У батьківську суботу Церква поминає всіх від віку померлих православних християн. А в неділю настає мясопуст - день прощання з м'ясною їжею, «відпускання» її. Сирна седмиця, що вступає в свої права з понеділка, це, по суті, пісний свято, хоча поки ще дозволені і </span>молоко<span>, і яйця. У церковних стінах Сирна седмиця осінений молитвою святого Єфрема Сирина про дар покаяння. Але за стінами православний люд, включаючи і духовенство, веселиться відчайдушно, ніби прагнучи наїстися, нагулятися перед Великим постом. Так було в 1476 році, коли </span>Іван Грозний<span> спостерігав, як в кулачному бою його з річковики кроплять кров'ю лід Москви-ріки. Так було в 1722 році, коли у Червоних воріт був споруджений гігантський фрегат на його палубі блазнював </span>Петро I<span>, </span>Катерина<span> і придворні в масках вовків, журавлів і драконів. Так залишилося й донині. </span>
<span>Багато проповідники обрушувалися на масницю. В кінці XVII ст. Патріарх Андріян навіть намагався заборонити «бісівський свято», але не зумів - тільки скоротив з чотирнадцяти до семи днів. А з часом Церква і зовсім змирилася з масницею, і ось, прийняла її до числа своїх звичаїв. </span>
<span>Останній день Масляної - Прощена неділя. У церкві в цей день згадують вигнання Адама з раю, а в народі прощаються із зимою та ще одним прожитим роком. Гаснуть масничні багаття. </span>Люди<span> відвідували могили предків, а після поспішають на вечерню. Недільна служба почався як завжди: </span>читання<span> Євангелія, золотаве облачення священиків. Але раптом все змінюється. Настає новий тиждень. Тиждень Великого посту. Ця </span>мить<span> відзначений обрядом преоблаченія, коли священики виходять до віруючих в золоті, але у фіолетовому - кольорі нею скорботи і вічності. Службу завершує чин прощення. Батюшки, включаючи і настоятеля храму, виходять на солею (піднесення перед </span>іконостасом<span>) і кланяються земним поклоном, просячи один в одного й у прихожан вибачення - за всі образи, вільні чи невільні, за неуважність, за гріхи ... А парафіяни в свою чергу підходять до священиків, цілують Євангеліє та вимовляють головну формулу цього дня: «Пробачте мене, грішного, А у </span>відповідь:« Бог простить, як я прощаю »- Це дуже важке обряд.<span> Як</span><span> це раптом - вклонитися комусь в ноги, попросити пробачення? Незвично. Але після на душі робиться легко-легко. Так говорить отець Володимир. У народу на всі свої правила, і що широка масниця для </span>того<span> людині і потрібна, щоб глибше впасти у гріх і повніше покаятися. </span>
Ми слухаємо музику залежно від наших емоцій. Музика потрібна, щоб розслабитися або розважитися. Люди часто часто слухають музику, в різних місцях. Музика всюди, птахи вранці співають - це теж музика, вони виспівують мелодію. Музика в житті людини дуже важливий елемент, вона заспокоює, веселить, допомагає відпочити. Меломани - це люди, які дуже люблять музику і постійно її слухають. У кожної людини є свій музичний смак, різним людям - різні жанри. Отже, музика дуже важлива, а також вона впливає на настрій людиини.
